У Генштабі розкрили раніше невідомі деталі операції 2023 року
Контрнаступ ЗСУ на півдні у 2023 році залучав величезні сили одразу на кількох напрямках фронту. Першочергово удар у бік Мелітополя планували ще у 2022 році.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів начальник Головного оперативного управління Генштабу генерал-майор Олександр Комаренко.
Читайте також: Контратаки ЗСУ на півдні можуть зірвати наступ РФ навесні та влітку, – ISW
"Був замисел операції, розроблений Генеральним штабом. Замисел цієї операції передбачав, що будуть проводитись наступальні дії на Мелітопольському напрямку, і визначалось завдання решті угруповань, в тому числі "Хортиці", – зазначив Комаренко.
Для чого посилили тиск на Бахмут перед контрнаступом
За його словами, завдання "Хортиці" полягало у проведенні наступальних дій на Бахмутському напрямку, щоб ввести противника в оману щодо напрямку наступу. Також завданням ЗСУ було скувати сили противника і не дати йому перегрупуватися, а після цього вже мав бути головний удар.
"Також завдання "Хортиці" полягало в тому, щоб максимально довго утримувати Бахмут, щоб тримати тут противника, а потім проводити наступальні дії південніше міста. Для "Хортиці" було визначено саме проведення наступальних дій для покращення тактичного положення", – додав начальник Головного оперативного управління Генштабу.
Загалом, наступу передувала тривала підготовка. Для проведення операції були створені угруповання військ – як для дій на основному, так і на інших напрямках.
Скільки військ брали участь у контрнаступі
"Угруповання, яке було створене для наступу на півдні – це 10 бригад Збройних Сил та 3 бригади Національної гвардії на основному, Мелітопольському напрямку, 5 бригад – на іншому напрямку в районі Великої Новосілки, де наступав генерал Содоль та 1 бригада в резерві", – повідомив Комаренко.
Він також додав, що на початок наступу війська були зосереджені у вихідних районах, передані у підпорядкування відповідних командирів, за винятком однієї механізованої бригади, яка мала діяти в складі 9 АК. "Хортиця" ж діяла тим складом, який був. Тобто додатково бригади з інших угруповань не передавались.
"Логіка тоді була така. Спочатку діяли ми. І нам, відповідно, додатково виділялися боєприпаси, щоб показати противнику, що ми до чогось готуємося, а також щоб наростили вогневий вплив. Далі ми переходили до наступальних дій південніше Бахмута. Потім вступав Содоль. І вже тільки потім починались дії на основному напрямку – на Токмак – Мелітополь", – додав генерал.
Коли спочатку планували контнаступ?
За словами Комаренка, наступальну операцію на Мелітопольському напрямку мали намір провести ще в 2022 році. Було проведено планування, визначені війська, які повинні були залучатися. Але треба було "добивати" Херсон, тому наступ скасували, і тоді "Хортиця" передала сусідам чотири бригади.
"Операція на Мелітопольському напрямку тривала набагато довше, ніж планувалось. Відповідно, настав момент, коли те, що було накопичено на початок операції, закінчилося. І виникла необхідність додатково туди надавати ресурс боєприпасів і всього іншого. Не всі операції йдуть за планом і не завжди є успіх. Тут вибрали такий напрямок, де не досягли успіху", – підсумував Комаренко.
Нагадаємо, нещодавно екс-головком ЗСУ Валерій Залужний заявив, що контрнаступ ЗСУ у 2023 році провалився, оскільки президент України Володимир Зеленський та інші українські посадовці не виділили необхідні ресурси.