У Міжнародний день рідної мови, найперше, дякую Богові за великий дар молитися й пізнавати Істину рідною мовою.
Бо ніякою іншою мовою не вийде цього зробити більш правдиво, всеосяжно і щиро.
Лише рідне слово проникає найглибше у серце, торкається потаємних струн душі, стає найбільш зрозумілим, своїм і прийнятним, відгукується всередині і благодіє.
Рідна Церква нам як мати, але й говорити до нас вона має нашою рідною мовою – зрозумілою, органічною, живою, душевною. Без цього Церква залишатиметься значною мірою чужою, незрозумілою, відстороненою, непізнаною.
Коли немає щирості і розуміння – люди віддаляються, стають сторонніми одне одному, духовний зв’язок між ними руйнується, звільняючи місце для різних домислів, уявлень, страхів і непорозумінь. Подібне відбувається між Церквою та її вірними, коли Церква говорить до них мовою незрозумілою, не їхньою, для них неживою. Зникає той таємничий зв’язок, розуміння, довіра, віра.
Чи не цього століттями добивалися всі ті імперські завойовники, окуповуючи і зросійщуючи Українську Церкву, коли забороняли нашу мову, принижували її, палили богослужбову літературу, називали українську мову «базарною» і «негідною» звучати під час богослужінь?
Вони прагнули вбити духовність, живу віру у серцях українців, замінивши її на страх, злість і почуття меншовартості, «раболєпіє». Бо коли народ боїться, ним простіше керувати… і руйнувати.
Але справжня віра – це про свободу і надію, Церква – про спасіння, про допомогу і співучасть, про єдність і добро, силу духу і нескореність, про вірність Правді і заповідям Божим.
А всі ці євангельські настанови вповні можна усвідомити лише рідною нам мовою, яка просто і зрозуміло пояснює, здавалося б, найскладніші речі, які раніше через нерозуміння або неправильне трактування здавалися нам такими далекими, відстороненими, часто непотрібними чи неактуальними.
Великий і цінний дар – рідна мова. А рідна мова у рідній Церкві – це велика сила. Бережіть її, захищайте, не давайте навіть шансу ворогам її відібрати. Бо разом з цим можна втратити основу, фундамент, самобутність, духовність, єдність і міць. А без «душі» народу посиплеться і його «тіло». Не даймо цьому статися!
Читайте також:
- Трамп і Московська церква. Чому рано радіють захисники УПЦ МП
- Агенти у рясах. Масштабна спецоперація в Європі
- Мирні переговори з Україною. За стіл сідає… Патріарх Кирило