Нові технології, харчові тренди та боротьба за виживання — усе, що формує нову реальність для українських виробників. Вона постійно змінюється: від логістики до очікувань споживачів. Ферми вже давно не просто виробляють м’ясо — вони тестують рішення, які визначатимуть майбутнє птахівництва.
Утриматися на плаву — ще той виклик. Як залишатися конкурентними в умовах невизначеності? І чи можливо взагалі знайти точку рівноваги у мінливому світі?
Птахівництво — одна з ключових і перспективних сфер українського агросектору. За прогнозами Київської школи економіки, опублікованими в аналітичному звіті Agricultural Outlook Ukraine, до 2033 року виробництво м’яса птиці може сягнути 1,7 млн т і зрости на 28% порівняно з 2023 роком.
Це зумовлено кількома факторами:
- змінами у споживчих звичках;
- загальною рентабельністю галузі та впровадженням технологій.
Галузь демонструє тенденцію до зростання значною мірою завдяки ефективності великих виробників. Їм вдається зменшувати витрати і нарощувати прибутки завдяки масштабам і власному виробництву кормів. Згідно з показниками звіту, до 2033 року споживання курятини в Україні зросте на майже 16 % — до 32,3 кг на людину на рік, що дозволить утримувати позиції основного джерела білка, витісняючи яловичину.
Загалом попит на українське м’ясо птиці зростає і в інших країнах. У 2024 році експорт сягнув $962,7 млн, що на 20,4 % більше, ніж рік перед тим. Ключові зовнішні ринки — ЄС, Близький Схід та Південно-Східна Азія.