Національний ботанічний сад імені Гришка представляє особливу експозицію.
У Києві відкрили традиційну осінню виставку «Бонсай». 7 майстрів з Києва, області та Львова представляють 33 дерева, з них 5 композицій.
Вважають, що це мистецтво походить із Китаю, де маленькі карликові дерева плекають ось уже понад 4 тисячі років. Бонсай для України екзотичне захоплення, але має багатьох прихильників. Про особливості цьогорічної виставки у ботсаду розповіла одна із організаторок виставки Римма Гур’єва.
Римма Гур’єва під ча однієї з виставок. Фото: Валентина Слюсар
Для створення мінідерева придатні кущі, і навіть чагарники, наприклад у Європі люблять працювати з розмарином, він дає дуже цікаві форми. Українські майстри ним не надто захоплюються, і водночас вони не такі консервативні, як, наприклад, японські, які надають перевагу кленам, соснам та ялівцями. Найголовніше — для роботи необхідна здорова рослина, що буде добре піддаватися обрізці і формуванню.
«Є чимало рослин, що надаються для того, аби формувати їхній вигляд за уподобаннями власника. Навіть із куща кизильника можна зробити мінідерево. Звичайно чогось величного з нього не виростите, але якщо ви задумали щось мініатюрне, то можна досягти декоративного ефекту», — розповіла пані Римма.
Бонсай — мистецтво якому декілька тичямч років. Фото: Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Колекціонери які мешкають у приватних будинках часто вирощують деревця просто неба або у спеціальних оранжереях. В умовах квартири складніше дбати про велику рослину, створити їй умови спокою із пониженою температурою.
Завдання бонсаю створити враження великого, дорослого дерева, якому вже декілька сотень років. Показати його «характер» — клен у парку із розлогою кроною, або сосна, що росте на скелі над морем і протистоїть вітрам.
«Як у живописі, так і в бонсаї є свої види і є прихильники тих чи інших течій. Наприклад, не всі митці люблять абстракціонізм, так само і не всі селекціонери сприймають ідею „перетворити“ той же розмарин у якийсь інший вид. Головне, аби композиція викликала приємні враження у глядача, надихала», — пояснює пані Римма.
Бонсай. Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Створенням бонсаю займаються люди різного віку і професій, але у них є спільна риса — величезне терпіння і завзятість. Бо для того, щоб надати маленькій рослині декоративний вигляд необхідно щонайменше п’ять років. Тому чимало початківців купують у садових центрах готове дерево, і присвячують час догляду і вдосконаленню. А майстри можуть 10-15 років працювати над тим, щоб домогтися задуманого результату. Особливо кропітка робота із листяними деревами. Хоча ті ж в’язи і граби досить швидко ростуть і з них простіше формувати ефектну крону.
До слова, особливість київських виставок бонсаю у тому, що є учасники, які беруть у них участь з року в рік і показують дерева у динаміці. Особливо красиві листопадні види восени завдяки різнобарвному листю.
«Ми маємо можливість дивитися, як змінюється дерево. Бонсай, як вино, з віком стає кращим», — наголошує пані Римма.
Осінь. Фото: Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Цьогорічна осіння виставка вже друга, що проводиться в умовах повномасштабної війни, і якщо минулого року селекціонери дуже хвилювалися за збереження своїх колекцій, бо рослини пережили окупацію. Наприклад на виставці можна побачити клен з-під Гостомеля. На зиму господар щороку переміщав дерево в теплицю. І саме у ній під час окупації Київщини якийсь час грілися окупанти, рослини звідти не викинули, але пошкодили гілля та коріння. Але клен віджив.
Дехто вивіз колекцію з Сум, фактично з-під обстрілів. Але це вдалося не всім. У декого дерева у Нікополі, Херсоні і їх не можуть забрати. А рослини Римми Гур’євої залишилися у Маріуполі. Тож вона не зараз зосередилася на оформленні композицій. І каже, що це теж захоплююче, бо тільки листопадні дерева показують пору року своїм листям, а для хвойних це можна зробити за допомогою різних мохів, камінців та декору — відтворити весну, осінь чи зиму.
У організаторів виставки бонсаю також є задум надалі залучати митців із каліграфії. У Японії біля дерева розміщують сувої із написами або малюнками. Це може бути стилізоване зображення сходу чи заходу сонця, або ключ гусей, що повертаються із вирію — і ця вся композиція працює над створенням певного настрою.
Коли: Виставку «Бонсай» можна оглянути ще в неділю, 22 жовтня з 10:00 до 17:00 у купольній оранжереї. Об 11:00 можна послухати майстрів Станіслава Одягайла та Назара Кравченка щодо пересадки бонсай, а о 13:30 буде спілкування з усіма пошановувачами цього мистецтва.
Де: Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України, вулиця Садово-Ботанічна, 1
Вхід у ботсад: 100 гривень.
Читайте також: Патенти на цілющі засоби та допомога ЗСУ: у київському ботсаду поєднують наукову діяльність із благодійністю