Бурові платформи – так звані «вишки Бойка», які знаходяться у Чорному морі, наразі не контролюються певною мірою ні Україною, ні РФ.
Про це повідомив капітан 1-го рангу запасу, колишній заступник начальника штабу ВМС ЗСУ Андрій Риженко.
Військовий вважає, що Україні не варто знищувати ці об’єкти через економічні інтереси на майбутнє. Він також пояснив, як використовували російські загарбники ці платформи.
«Спочатку, після того, як Росія захопила Кримський півострів, ці платформи використовувались за прямим призначенням (видобуток газу – ред.). Тому що прямого газогону у Крим з РФ не було, а той газ, який постачався з України, був перекритий. І, до речі, вони (окупанти – ред.) досить багато качали газу з цих платформ – близько 3 млрд кубічних метрів на рік. Це приблизно стільки, скільки витрачає за рік вся Молдова», – розповів Риженко в ефірі телемарафону.
За його словами, після того, як був побудований газогін з РФ до АРК, загарбники поступово стали знижувати добування газу та одночасно переобладнували платформи – оснастили різними військовими засобами. Зокрема, було встановлено апаратуру, яка спостерігала за морською поверхнею:
«Там стояли радіолокаційні станції типу «Нева». Ці станції можуть виявляти морські цілі на дистанції до 20 км. Й вони це регулярно робили, і фактично всі судна, які проходили з українських портів на вихід до Босфору, виявляли та опитували. Крім того, вони привчали, щоб судна не наближувалися до цих платформ більш ніж за 3 км».
Риженко підкреслив, що саме статистика, яку загарбники зібрали за кілька років, їм дуже допомогла, коли за тиждень до повномасштабного вторгнення в Україну вони заблокували все судноплавство. Інше питання, за словами експерта, – підводні стаціонарні системи контролю морського дна, які теж були встановлені ворогом на платформи.
«Інформація передавалася на Кримський півострів, а звідти на загальну систему глобального спостереження під водою, називається вона «Гармонія», а штаб знаходиться на Новій Землі (архіпелаг РФ – ред.). Окрім того, на вишках постійно перебували російські спецпризначенці. Були випадки, коли ще до початку широкомасштабної агресії вони відкривали вогонь з кулеметів по наших літаках, які здійснювали там польоти», – розповів фахівець.
Він додав, що з початком «великої війни» ворог розумів, що Україна, отримавши відповідну зброю (наприклад, «Байрактари») атакуватиме ці вишки, тому особовий склад звідти росіяни забрали, але залишили апаратуру, яка може працювати автономно.
За його словами, під час відповідних рейдів українські військові виявили на вишках таку апаратуру, зокрема, радари спостереження за морською обстановкою.
Фахівець звернув увагу на ще одну небезпеку: на бурові платформи можуть здійснювати посадку вертольоти, що необхідно ворогу при плануванні висадки десанту на півдні України, в районі Одещини та Миколаївщини:
«Для того, щоб супротивник не міг все це здійснити, проводяться відповідні рейди з метою встановлення контролю над цими вишками. Але хочу сказати, що безпосереднього контролю немає, тому що військових ми там також не залишаємо, тому що противник може використати авіацію, завдати по них ракетні удари».
Наразі, за його словами, північно-західна частина Чорного моря – сіра зона, взяти під контроль цю територію ЗСУ заважає окупація Криму.
«Поки ми під повний контроль вишки не взяли, тому що є такий «непотопляємий авіаносець Крим», звідки противник здійснює певні військові заходи», – каже капітан 1-го рангу.
Саме тому нині торговельні судна користуються «морським коридором», який забезпечили ВМС ЗСУ, а не курсують традиційними морськими шляхами – є велика небезпека того, що РФ атакуватиме цивільні судна.
Риженко також розповів, що бурові вишки – це своєрідні штучні острови. Там є система життєзабезпечення, генератори, запаси води. За його словами, знищення цих «островів» унеможливить спроби противника використовувати їх у власних інтересах. Водночас знищувати своє ж майно «під нуль» – не дуже розумно.
«Треба дивитись на перспективу. У майбутньому вишки можна відремонтувати та використовувати для морської економіки України. Запасів газу у нас на родовищі в Чорному морі вистачить для нашої країни як мінімум на 100 років», – наголосив Риженко.
Запис «Вишки Бойка» не контролюються ні Україною, ні Росією спершу опубліковано на НОВИЙ ФОРМАТ.