Україна "Очікуваного полегшення не сталось – ліки як були дорогими, так і лишаються, за винятком визначеного у списку МОЗ", — Юрій Гаврилечко

Related video
Перед тим, як потрапити до списку МОЗ, деякі препарати суттєво подорожчали, а решта ліків або залишилася на тому ж рівні, або ще більше зросла в ціні. Про це пише економічний аналітик Юрій Гаврилечко у блозі Цензор.НЕТ. На його думку новий механізм регулювання ринку не враховує його реальну динаміку, а скасування маркетингових виплат аптекам призведе до того, що великі фармвиробники лише збільшать прибутки, а у підсумку виграють фармкомпанії та імпортери, а пацієнти опиняться в програші.
"Здавалось би, можна радіти й бігти купувати "дешеві ліки". Проте реальність виявилась дещо іншою. По-перше, перед тим, як "здешевіти" ліки… дещо піднялись у ціні, а частина із "дешевого списку" дорожчала всі роки повномаштабної війни. Так, наприклад, "Тонорма", яку я іноді приймаю від тиску, зросла в ціні з 2022 по 2025 в ТРИ РАЗИ(!). І… дійсно зараз подешевшала, повернувшись до ціни початку минулого року", — написав Гаврилечко.
Читати також
Панування в повітрі. Винищувач шостого покоління NGAD подолав важливий рубіж
Чати власників смартфонів відстежуватимуть, інакше їхні банківські рахунки миттєво спорожніють
Ветеран казав, що під час війни просто "грав в оркестрі", а потім знайшлись його медалі
Мама зробила фото доньки з бабусею і дідусем, а потім сталось щось незбагненне
"Як свідчить статистика цін на сайті Tabletki.ua, прослідковується певна закономірність. Популярні препарати зі списку МОЗ дійсно стали дешевшими, але всі інші залишилися на колишньому рівні або ж подорожчали. Нічого дивного тут немає: виробники намагаються компенсувати втрати доходу в суто ринковий спосіб. І… замість доступних ліків українці знову отримали лише гучний піар фармкомпаній", — зауважив аналітик.
Він пояснив, що така ситуація склалася через сам механізм "зниження", що, на його думку, не враховує існування ринку взагалі. Якщо раніше аптеки отримували від виробників маркетингові платежі, що дозволяло їм знижувати ціни для покупців і конкурувати між собою, то зараз ці виплати заборонені.
"Заборонили під гаслом боротьби з "надприбутками аптек". Проте… до надприбутків включили маркетингові витрати(!) (тобто видатки), які виробники й так закладали у свої ціни. А коли платежі скасували, вони просто… не знизили ціни! Про що попереджали експерти. Ні, не фарм ринку, економічні експерти та фахівці з маркетингу", — зазначив експерт.
Крім того, за його словами, недоотриманий дохід по тих позиціях, на які ціни зменшились, компенсується через зростання цін на інші ліки. "Нагадаю, що якщо підприємство продемонструє незабаром збитки, то потім потерпатиме від перевірок з боку податкової і втратить набагато більше. Тож ціни, загалом, лише зростають. У підсумку – нульовий ефект для гаманця українців", — пояснив Гаврилечко.
Він додав: "Жодних компенсаторних механізмів ані для виробників ані для аптек — не запропоновано. І… вони почали їх шукати та впроваджувати самі.".
Гаврилечко вважає, що в підсумку переможцями у цій ситуації будуть великі фармвиробники, адже вони більше не платять аптекам за маркетинг, але ціни тримають на тому ж рівні.
Також з прибутками, на думку експерта, залишаться іноземні виробники – "вони зможуть більш активно конкурувати з вітчизняними по тих позиціях, що стали дорожчими, тим самим дещо нівелюючи їх "виграш"".
А програють у цій ситуації, на думку аналітика, пацієнти, аптеки та держава: "Пацієнти. Очікуваного полегшення не сталось – ліки як були дорогими, так і лишаються, за винятком визначеного у списку МОЗ. Аптеки. Особливо ті, що в селах і маленьких містах. Без маркетингових доходів і з обмеженою націнкою вони ледве тримаються на плаву. Великі аптечні мережі теж змушені будуть компенсувати втрати маркетингових бюджетів. Держава. Незабаром доведеться витрачати більше коштів на компенсацію вартості ліків соціально-незахищеним, бо список МОЗ не перекриває всіх потреб у ліках."
"Щоб ціни справді пішли вниз, потрібні не просто заборона чи обмеження, а цілий комплекс заходів як регуляторних так і бюджетних. Тобто зниження ціни можливе за рахунок податкових змін (пільг), зниження ПДВ та акцизів та митних платежів на сировину для виробництва, скасування "планів по податках" та повернення до заборон різного роду перевірок (як це було запроваджено з початком повномасштабного вторгнення), розширення переліку учасників програми "Доступні ліки" та виділення бюджетування під це. Тобто, щоб досягнути результату у вигляді зниження цін для кінцевого споживача необхідні "складні адміністративні рішенні" та бюджетні кошти. Прості… працюють лише тоді, коли виробничі потужності у власності держави і можна постановою уряду "заморозити" ціни, передбачивши джерела покриття збитків від цього", — запропонував Гаврилечко.
"Поки ж "прості адміністративні рішення" лише розчищають дорогу для прибутків великих компаній і, водночас (як це не дивно на перший погляд), сприятимуть росту імпорту, а українці залишаються з новими аптечними чеками, де на кожне здешевлення є кілька удорожчань.", підсумував аналітик.
Читати також
Масові збої у роботі Visa та Mastercard в Києві: в супермаркетах неможливо розрахуватись карткою
Україна отримуватиме збагачений уран для своїх АЕС від Франції до 2040 року: деталі (фото)
"Сподіваємося на результати": Зеленський розкрив теми переговорів у Саудівській Аравії
Скандал з "голодними" до чоловіків українками: Василенко намагається поновитися на посаді через суд