Напередодні зими всі дорожні служби провели підготовку до роботи в ускладнених умовах. Як організовуватиметься рух понад мільйона одиниць транспорту, повідомив директор КП «Центр організації дорожнього руху» (ЦОДР), депутат Київради (фракція Європейська Солідарність), ветеран російсько-української війни Олександр Міщенко.
Він також розповів про роботу світлофорів під час можливих відключень електроенергії, регулювання дорожніх заторів, наземні пішохідні переходи, створення велосмуг та велодоріжок. Говоримо також й про баланс витрат на мирне життя та допомогу армії.
— Олександре Григоровичу, розкажіть, будь ласка, про особливий режим роботи системи управління транспортними потоками взимку, якщо не буде світла.
— Якщо говорити про світлофорні об’єкти, а це група світлофорів на перехрестях, то у місті 200 з них під’єднані до систем резервного живлення. Ми також підготували автомобілі з генераторами та акумуляторами на випадок повного блекауту. Ще нині маємо закупити до 40 шаф резервного живлення.
Направили до енергетиків ДТЕК звернення з проханням не відключати світлофорні об’єкти, проте розуміємо, що можуть бути різні ситуації.
З поліцією відпрацювали критично важливі перехрестя й світлофорні об’єкти, визначили, де вони будуть виставляти регулювальників. Також визначили перехрестя, які отримуватимуть електроенергію від змінних блоків живлення в разі потреби.
Олександр Міщенко
Взимку водії зі свого боку мають неухильно дотримуватися правил дорожнього руху, серед яких в темну пору доби — дотримання безпечної дистанції, швидкісного режиму та правил переїзду перехресть.
Пішоходи мають подбати про світлоповертальні елементи на рухомих частинах одягу.
На початку листопада разом з Центром комунікацій ми проведемо тиждень занять з безпеки дорожнього руху в школах та дитячих садках.
— Поясніть, будь ласка, як може ЦОДР регулювати затори, щоб полегшити пересування містом?
З Олександром Міщенком ми переходимо до центру управління дорожнім рухом. Тут працює система, до якої під’єднані світлофорні об’єкти. Фахівці можуть управляти цією мережею. Вони бачать онлайн — трансляцію з кожної локації в місті. Фахівці віддалено можуть вимкнути й ввімкнути світлофорний об’єкт, змінити його режим роботи. Наприклад, якщо на якійсь ділянці сталося ДТП, утворився затор, фахівці можуть віддалено скоригувати режим роботи світлофорного об’єкта для того, щоб мінімізувати затримку в русі.
У центрі керування дорожнім рухом. Фото з архіву Бориса Корпусенка
— У нас наразі працює система управління дорожнім рухом, яку розробили на початку 2000-х років й до неї наразі під’єднати близько 700 світлофорних об’єктів столиці. Проте дана програма не оновлюється. Ми намагаємося отримати більш сучасну програму, — пояснив Олександр Міщенко.
Наразі до нашої системи під’єднано 745 світлофорних об’єктів. Взагалі у місті близько 765. Але не всі перебувають на балансі КП ЦОДР, деякі побудовані сторонніми організаціями, зокрема й приватними. Але ми працюємо над тим аби змінити цю ситуацію та передати їх до комунальної власності.
17 світлофорних об’єктів у нас працює з елементами адаптивного керування. Це коли на певному напрямку інтенсивність більша й стоїть відеодетектор транспорту, який бачить постійний транспортний потік. Він автоматично збільшує час горіння дозволяючого проїзд сигналу.
— Чому ця кількість така мала?
— Тому, що детектор транспорту — дороге обладнання. Один коштує приблизно 100 тисяч гривень. На звичайне перехрестя потрібно 4 одиниці. В нинішніх умовах це затратно. Проте вони потрібні місту.
Також у нас на світлофорних об’єктах впроваджено до 8 часових програм.
— Що це таке?
— У різні періоди доби змінюється часова програма. Якщо зранку основний потік транспорту — в центр міста, то йому дається більше часу для проїзду. В між пікові періоди транспортний потік зменшується, тому режим підлаштовується під них. Ввечері впроваджується вечірня часова програма. Щоб авто швидше виїхали з центру міста.
Ремонт світлофора. Фото: ЦОДР
— Розкажіть, будь ласка, про «зелені хвилі» на дорогах столиці.
— У Києві впроваджено 49 маршрутів координованого керування «Зелена хвиля». Сюди входить 465 світлофорних об’єктів. Наприклад, це ділянка вулиці, де водії за умови дотримання рекомендованої швидкості 50 кмгод зможуть рухатися без зупинки.
— Скільки цього року у Києві організовано нових смуг для руху громадського транспорту?
— Наразі, на вулично-дорожній мережі столиці смуги для проїзду виключно громадського транспорту впроваджені на 35 вулицях із загальною протяжністю ділянок 70 км. В цьому році, відповідно до розробленої «Центром організації дорожнього руху» схеми була впроваджена смуга громадського транспорту з велосмугою на вулиці Щусєва. Наразі обговорюється влаштування смуги громадського транспорту на Повітрофлотському проспекті.
— На яких перехрестях заплановані наземні пішохідні переходи?
— В цьому році підприємство працювало над 9 схемами організації дорожнього руху наземних регульованих пішохідних переходів, які дублюють підземні переходи. Зроблено це для того, аби врахувати потреби маломобільних груп населення.
Наземний перехід на вулиці Богдана Хмельницького. Фото: Борис Корпусенко
Нині 7 схем знаходяться на погодженні в Управлінні патрульної поліції Києва. Одна з них вже реалізована під час капремонту на перехресті вулиць Богдана Хмельницького — Чикаленка (колишня Пушкінська)). А інший світлофорний об’єкт встановлений під час поточних робіт на перетині вулиць Олександра Довженка — Молдовська.
Потреба в наземних переходах, на жаль, зростає через війну й збільшення кількості людей з інвалідністю. До речі, на засіданнях Київської майстерні міста питанням покращення інклюзивності приділяється велика увага.
— Розкажіть, будь ласка, які засоби заспокоєння руху планується застосувати найближчим часом та на яких вулицях?
— Наразі наші проєкти, які погоджені Управлінням патрульної поліції у Києві та плануються до впровадження після відповідного доручення КМДА, включають такі засоби заспокоєння руху:
Острівці безпеки — вул. Космонавта Поповича, вул. Кіото, вул. Андрія Малишка;
Притротуарні острівці — Дарницький бульвар, вул. Шолом-Алейхема, вул. Миколи Матеюка;
Кільцеві розв’язки — перехрестя вул. Пантелеймона Куліша і вул. Каховської, перехрестя вул. Притисько-Микільської та вул. Фролівської, перехрестя вул. Азербайджанської та вул. Гродненської;
Підвищені пішохідні переходи — вул. Анатолія Солов’яненка, вул. Введенська, вул. Миропільська;
Експериментально будемо випробовувати «берлінські подушки». Подивимося, як вони себе зарекомендують. Найближчим часом планується влаштування дорожніх пагорбів типу «берлінська подушка» на вул. Бажова.
Притротуарний острівець. Фото: Київавтодор
— Як людина, що понад рік у званні головного сержанта воювала й визволяла південь України, як ви ставитеся до критики щодо підтримання муніципалітетами нормального стану міст у тилу?
— Дивує, що у громадськості гіперболізована увага до ремонту доріг у Києві в той час, коли ремонти проходять в усіх містах України. Особливо наголошу: на ці ремонти у громад були кошти, вони виділялися депутатами місцевих рад. Тому комунальники мали добре виконувати свою роботу.
Я, як депутат Київради, беру участь у процесі й добре знаю, як влада міста реагує на питання щодо допомоги військовим. Столиця закриває багато запитів й проблем армії. Сам голосував за виділення коштів з бюджету столиці на потреби армії: гроші забирали з багатьох програм розвитку й перерозподіляли на допомогу нашим воїнам. Скоро Київрада голосуватиме за бюджет-2024 і там також закладені кошти для військових. Але, підкреслю: не може бюджет Києва перекрити потреби армії. У армії свої проблеми та стратегія: на фронті потрібні люди, техніка, снаряди.
Знаю також, скільки Київська військова адміністрація робить, щоб в ЗСУ доправляти авто, дрони та інше. І не тільки Київська — всі громади України!
Але Київ не може купити зброю, патрони, системи ППО, гармати, танки… Якщо звертається якась частина по допомогу, то корегуємо їх запит щодо того, що місто може, а що ні. Але те, чого сьогодні потребує фронт не може бути вирішено в КМДА: це авіація, озброєння, важка техніка.
На наступний рік значно зменшаться обсяги фінансування з бюджету. Проте комунальні підприємства, і ЦОДР також, працюватимемо й в таких умовах. Адже столиця не може бути занедбаною, треба утримувати мегаполіс в належному стані. І для цього потрібно правильно збалансувати потреби та витрати.
Серед головних потреб столиці наразі обладнати багато перехресть для потреб людей з інвалідністю. На наступний рік ми мали великі плани, але скоригували їх. Наразі коштом бюджету цього року робимо запаси світлофорного обладнання, пального, акумуляторів, матеріалів для виробництва знаків.
— Тобто, ще раз підкреслюю: у міста є потреби у забезпеченні життєдіяльності, які неможливо ігнорувати до моменту завершення війни й нашої перемоги, — резюмував Олександр Міщенко.
«Вечірній Київ» розповідав про кільцеві розв’язки та велосмуги й про те, як у Києві вдосконалюють дорожній рух.