Українські виробники сої висловлюють глибоке занепокоєння пропозицією Європейської комісії класифікувати сою як сировину з високим ризиком непрямих змін землекористування (high ILUC‑risk) у межах Директиви ЄС з відновлюваної енергії (RED).
Як повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), у разі набуття чинності така пропозиція матиме суттєвий негативний вплив на аграрний сектор України, європейський ринок рослинного білка та ширшу стратегічну продовольчу безпеку ЄС.
УКАБ направив інституціям ЄС документ, у якому пояснює наслідки змін до Регламенту (ЄС) 2019/807. Зокрема, документ запровадить додаткові вимоги до сертифікації на відповідність низькому ILUC‑ризику (low‑ILUC), фактично покладаючи додатковий значний адміністративний і фінансовий тягар на виробників і переробників, особливо в умовах воєнних викликів, логістичних збоїв і зростання виробничих витрат.
На думку УКАБ, «українська соя вже відповідає високим стандартам простежуваності та сталості. Україна офіційно визнана країною з низьким ризиком за Регламентом ЄС щодо запобігання обезлісненню (EUDR), тож запровадження додаткової класифікації як високого ILUC‑ризику фактично дублюватиме регуляторні вимоги та створюватиме необґрунтовані бар’єри для українських агровиробників».
«Україна залишається найбільшим виробником сої в Європі. У 2025 році очікується, що виробництво сої в Україні сягне 5,6–5,7 млн т, тоді як українська соєва продукція й надалі відіграє важливу роль у забезпеченні білкової та продовольчої безпеки Європейського Союзу. У 2025 році частка України в імпорті соєвої олії ЄС зросла до 66%, тоді як 43% експорту української соєвої олії було спрямовано на ринок ЄС», — підкреслюють в асоціації.
УКАБ наголошує, що українська соя є не лише важливим складником європейського ринку рослинного білка, а й стратегічною альтернативою імпорту з регіонів, що пов’язані з підвищеними екологічними ризиками. Українська соєва продукція є не‑ГМО, має повну простежуваність і виробляється без ризиків, пов’язаних із вирубуванням лісів.
Водночас запропонований підхід, як вважають експерти, суперечить низці ключових стратегічних цілей Європейського Союзу, зокрема:
- посиленню продовольчої та білкової автономії ЄС;
- майбутньому Білковому плану ЄС;
- підтримці регіонального виробництва рослинних білків;
- меті спрощення та гармонізації регуляторних процедур.
Аграрний сектор України закликає Європейський парламент і Раду ЄС не підтримувати проєкт делегованого акта в його чинній редакції в межах офіційного періоду перевірки.
«Як держава‑кандидат на вступ до ЄС, Україна має розглядатися як європейський постачальник сої у будь‑яких майбутніх регуляторних ініціативах ЄС, пов’язаних зі статусом соєвої рослинної олії як сировини для сталих біопалив у межах Директиви ЄС з відновлюваної енергії», — резюмували в УКАБ.