Думки Новий Пригожин: чи можливе в Росії повторення військового заколоту проти Путіна
Російський військовослужбовець і блогер Олександр Лунін публічно пригрозив Путіну виступом військових проти Кремля. Експерт з питань безпеки Віктор Ягун не вбачає в цьому зародків нового заколоту на кшталт того, що влаштував Пригожин, але вбачає інші глибинні процеси: всередині армійського середовища накопичується критична маса незадоволених, тобто війна починає грати проти російського керівництва.
Вiктор Ягун Військовий і громадський діяч 0
Історія з російським військовослужбовцем і блогером Олександром Луніним, який публічно звернувся до Путіна та фактично пригрозив можливим виступом військових проти Кремля, цікава не стільки самою заявою, скільки процесами, які вона відображає.
Навряд чи йдеться про початок нового заколоту. Після виступу Пригожина російська влада зробила серйозні висновки: силові структури були "зачищені", система контролю над військами значно посилена, а потенційні центри впливу максимально нейтралізовані. Тому повторити сценарій літа 2023 року сьогодні набагато складніше.
Водночас сама проблема нікуди не зникла. Російська армія дедалі більше виснажується затяжною війною. Зростає кількість повідомлень про конфлікти між командуванням і особовим складом, жорсткі дисциплінарні практики, незаконні покарання, корупцію та використання так званих "ям", де утримують військовослужбовців, які відмовляються виконувати накази або вступають у конфлікт із командирами. Значна частина цих фактів відома вже давно і регулярно підтверджується різними незалежними джерелами.
Відео дня Важливо "Буде хаос": у мережі з'явилась заява солдата ЗС РФ, який пригрозив Путіну (відео) 
Не менш показовою є й реакція аудиторії. Мільйони переглядів і десятки тисяч схвальних реакцій свідчать не стільки про підтримку самого Луніна, скільки про високий суспільний запит на публічне обговорення проблем, які російська влада всіляко намагається приховати.
Чи означає це, що в Росії вже завтра відбудеться військовий переворот? Найімовірніше, ні.
Однак це свідчить про інше. Усередині російського військового середовища поступово накопичується критична маса невдоволення. Поки що вона не має єдиного лідера, організаційного оформлення чи чіткої політичної програми. Проте кожна подібна історія демонструє, що дедалі більшою загрозою для російського режиму стають не зовнішні чинники, а внутрішні процеси, породжені самою війною.
Будь-яка авторитарна система здатна тривалий час ігнорувати окремі сигнали. Але коли їх накопичується критична кількість, вони поступово перетворюються на системну проблему. Саме за такими індикаторами сьогодні варто уважно спостерігати, оцінюючи реальний рівень внутрішньої стійкості режиму в Росії.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Джерело
