Глобальне виробництво у сфері рибальства й аквакультури у 2024 році сягнуло рекордних 235 млн т. Із яких водних тварин — 195 млн т і ще 40 т водоростей.
Про це свідчать дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), пише AgroTimes.
Зазначається, що вперше в історії аквакультура забезпечила переважну частину водних біоресурсів для споживання людиною: 103 млн т водних тварин (53% від загальної кількості), а разом із водоростями — 142 млн т (60% від загального обсягу) на суму $391 млрд.
Продукція промислового рибальства у 2024 році — це 92 млн т водних тварин і понад 1 млн т водоростей.
За прогнозами ФАО, до 2034 року загальний обсяг виробництва водних тварин зросте до 214 млн т, із яких на аквакультуру припадатиме 119 млн т.
Попри динамічне зростання, виробництво продукції аквакультури залишається територіально диспропорційним: на Азію припадає 89% світового обсягу (зокрема, на Китай — 56%), тоді як Африка, маючи колосальні природні ресурси, забезпечує лише 6% ринку й залишається найперспективнішим регіоном для цільових інвестицій і нарощування потенціалу.
Водночас міжнародна торгівля продуктами водного походження у 2024 році сягнула $186 млрд, фактично зрівнявшись за обсягом із ринком м’яса. Понад третину цієї продукції реалізують за кордоном, що підкреслює інтеграцію сектору в світову економіку, але і посилює його вразливість до геополітичних коливань і змін торговельної політики.
Швидке масштабування галузі супроводжується серйозними екологічними ризиками й наслідками кліматичної кризи. Через потепління та підкислення океанів, спалахи хвороб і неефективне управління частка біологічно сталих морських запасів у світі знизилася з 64,5% у 2021 році до 62,4% у 2023 році. За песимістичними екологічними сценаріями, до 2050 року біомаса риби в окремих промислових регіонах може скоротитися більш ніж на 10%.