Україна виграла на зовнішній арені, але має зміцнити внутрішню стійкість. Деталі – у колонці експерта
Вперше від початку спостережень комплексна оцінка загрози для України знизилася – переважно через розблокування допомоги ЄС після виборів в Угорщині. Але внутрішня поляризація суспільства сягнула критичної позначки, а основні ризики перемістилися з фронту у площину дезінформації та суспільних розколів.
Про оманливість зовнішніх успіхів, загрози передчасних політичних чвар та запобіжники до старту виборчої кампанії – у колонці експерта аналітичного центру "Об’єднана Україна" Ігоря Петренка для РБК-Україна.
Головне:
- Зовнішнє везіння: Покращення показників на 80% забезпечили вибори в Угорщині та гроші ЄС, а не внутрішні реформи.
- Загроза всередині: Головні ризики змістилися з фронту на сплеск дезінформації та критично низьку довіру до інституцій.
- Передчасний старт виборів: Чутки про виборчу кампанію розколюють суспільство та фрагментують навіть владний табір.
- Критичні тригери: Позитивну динаміку можуть швидко обнулити осіння енергетична криза та напруга довкола мобілізації.
- Запобіжники для країни: Державі потрібні публічна карта виборів, захист прав військових та міжпартійні табу на внутрішній розкол.
Уперше за цикл спостережень індекс ризику країни знизився. Одночасно індекс поляризації зріс і вперше увійшов у зону високого ризику. Це не суперечність у даних – це діагноз
Аналітичний центр "Об’єднана Україна" оприлюднив результати другої хвилі індексів UPRAF: квартального індексу ризику країни (UCRI) за квітень–червень 2026 року та піврічного індексу поляризації (UPRI). Почнемо з двох чисел. 51,90 і 66,6.
Перше – індекс ризику країни. Він знизився на 5,07 бала (з 56,97 у першому кварталі), і це перше виразне зниження за весь цикл спостережень. Друге – індекс поляризації; він зріс на 3,3 бала (з 63,3) і вперше перетнув межу зони "Високий ризик". Одна країна, один квартал, два індекси, які показують у різні боки. Ми публікуємо їх разом саме тому, що окремо кожен вводить в оману.
Читайте також: Донбас в обмін на гарантії від США: як українці ставляться до питання територій Нам знизили ризик, а не ми його знизили
51,90 зі ста – це зона "Підвищений ризик". Країна з неї не вийшла, вона лише перемістилася в її нижню частину: це оцінка не "добре", а "менш погано, ніж було".
Тепер про джерело покращення. Індекс складається з п’яти рівноцінних доменів по 20 балів. Безпека дала −0,25, врядування – нуль, соціально-економічний домен – −0,32, суспільна стійкість – плюс 0,50 (єдиний домен, що погіршився), геополітика – −5,00. Тобто з 5,07 бала покращення 5,00 дав один домен із п’яти.
А в тому домені сталося ось що. 12 квітня Віктор Орбан програв вибори в Угорщині. Новий уряд зняв угорське вето – і розблокувалися три заморожені процеси: 22 квітня посли ЄС схвалили виплату позики на 90 млрд євро, 23 квітня Рада ЄС ухвалила 20-й санкційний пакет, а Верховна Рада ухвалила ключові закони програми МВФ, зрив яких був головним чинником високої оцінки першого кварталу.
Скажемо прямо: понад чотири п’ятих квартального покращення України зробили угорські виборці. Це не привід соромитися – це привід не переплутати везіння зі стратегією.
Найвищий ризик – не на фронті
Важливіша за динаміку сама структура індексу. Найризикованіший домен – суспільна стійкість, 13,00 з 20. Далі – врядування та інституції (12,00), і лише потім безпека (11,68). Головні ризики України лежать не на фронті й не в макроекономіці, а у внутрішньополітичному і суспільному контурах: держава утримує безпеку і гроші – і має найвищий ризик там, де живуть люди.
Найгостріший індикатор усього індексу – не фронт і не бюджет, а дезінформація: 3,5 з 4, причому змінилася не кількість вкидів, а їхня якість. Другий сигнал того ж домену: готовність терпіти війну "стільки, скільки необхідно" впала до 48% – уперше нижче критичного порогу.
Читайте також: Фейкові новини та дезінформація: як їх розпізнати та не поширювати Скло дістали з морозилки раніше, ніж ми планували
Тепер другий індекс. 66,6 зі ста, вперше – "Високий ризик". Весь приріст дав один вимір із чотирьох: партійно-електоральні розколи, з 16,4 до 19,7. Три інші не змінилися взагалі. Хтось скаже – добра новина. Ні: воєнно-поствоєнний вимір стоїть на 17,2 з 25 другий період поспіль, а плато на високому рівні – не стабілізація, а хронізація.
Що сталося з партійним виміром? Питання виборів перейшло з гіпотетичної площини у площину практичної підготовки: Рада опрацьовує законопроєкт про повоєнні вибори, реєстр виборців відновлено з 1 січня, у медіа циркулюють повідомлення про можливе оголошення кампанії восени.
Індекс фрагментації Рея-Тейлора зріс з 0,873 до 0,899 – історичний максимум: до парламенту проходять сім–дев’ять політичних сил, і жодна не перетинає 17%.
Читайте також: У Раді визначились, чи будуть вибори в Україні під час війни
Головна новизна в тому, що фрагментується вже й владний табір – довкола чинної влади формуються щонайменше чотири окремі електоральні проєкти. А індекс прихованої поляризації становить 25,8 при порозі 25, другий період поспіль.
Три роки ми описували явище, яке назвали парадоксом воєнної консолідації: війна одночасно згуртовує суспільство на рівні цінностей і накопичує приховані розколи на рівні повсякденного досвіду. Це як скло, яке поставили в морозилку: воно виглядає цілим – питання лише в тому, що станеться, коли на нього наллють окріп.
Ми передбачали, що демонтаж почнеться після війни. Виявилося достатньо, щоб на горизонті просто з’явилися вибори. Часу на поствоєнну підготовку в держави менше, ніж планувалося.
І ще один набір цифр. Довіра до ЗСУ – 92%, до Верховної Ради – 18,5%, до судів – 22,5%. Довіра до Президента – 61%, але 67% хочуть після війни нового президента (проти 23% три роки тому), а 88% – перезавантаження центральної влади. Це не суперечність: українці довіряють особам, а не інститутам. Другого мандата сьогодні немає ні в кого.
П’ять балів можна віддати за одну зиму
Ми виокремили чотири сценарії, здатні звести покращення нанівець: осінньо-зимовий енергетичний шок (+4–7 балів, ймовірність 50–60%), новий блокатор рішень у ЄС або зміна позиції США, насильство на ґрунті мобілізації, від’ємний ВВП за другий квартал. Вони можуть збігтися: шок разом із погіршенням зовнішнього контуру додає 8–10 балів. Ті самі п’ять балів, які ми виграли, можна віддати за одну зиму.
І ще: ми вийшли з-під угорського вето, але точка зовнішньої вразливості не зникла – вона переїхала з Будапешта до Вашингтона. Це гірший варіант: угорська проблема вирішувалася виборами, американська – ні.
З поляризацією сприятливого сценарію немає взагалі. Оголошують вибори – фрагментація конвертується у відкриту конкуренцію. Відкладають – табори вже активовані, а запит на перезавантаження влади шукатиме інші форми вираження. Найбільше турбує послідовність наступних дванадцяти місяців: мирна угода оголошення виборів початок масової демобілізації.
Три найпотужніші тригери спрацюють майже одночасно, і UPRI здатен подолати позначку 75 балів протягом двох хвиль. Це не сценарій катастрофи – це просто розклад: кожен із трьох пунктів є тим, чого ми хочемо і чекаємо.
Що треба зробити до старту кампанії
Логіка наших рекомендацій така: якщо передвиборчу активацію поляризації неможливо зупинити – а її неможливо зупинити, – її треба зробити керованою. Тобто зняти найвибухонебезпечніші теми з кампанії до її офіційного старту. Ми називаємо три.
Перше – публічна дорожня карта виборів замість керованих витоків: узгоджений Офісом Президента, парламентом і ЦВК документ про безпекові умови, послідовність кроків після скасування воєнного стану та механізми голосування військових, ВПО і громадян за кордоном. Вона не зобов’язує до конкретної дати – вона знімає підозру в маніпуляції датою.
Друге – міжпартійний протокол електоральної деескалації: відмова від використання теми мобілізації та статусу учасників бойових дій проти опонентів, від оприлюднення неверифікованих внутрішніх замірів, спільна позиція щодо російських інформаційних операцій. Це не обмеження конкуренції, а запобіжник.
Третє – законодавча гарантія виборчих прав військових: вибори, в яких фронт фактично не голосує, стануть найпотужнішим підсилювачем розколу "фронт – тил", а легітимність такого результату оскаржуватимуть обґрунтовано і з першого дня.
Контекст уже сформований: 117 нападів на працівників ТЦК за чотири місяці цього року – стільки ж, скільки за весь 2024-й; близько 2 млн осіб у розшуку; близько 70% набору – не добровольці. За такої фактури тема «хто воював, а хто ухилявся» майже неминуче стане зброєю боротьби. І це найгірше, що може з нею статися.
Питання не в тому, чи буде поляризація
Наостанок – застереження, бо спокусливо прочитати цей звіт як заклик до єдності будь-якою ціною. Поляризація не є хворобою: у демократії конкуренція таборів – норма, а суспільство зовсім без розколів – це або повний консенсус, або несвобода.
Питання не в тому, чи буде поляризація, а в тому, по яких лініях вона пройде. Розкол навколо податків або земельної політики країна переживе легко. Розкол навколо того, хто має право називатися українцем і хто чесно виконав свій обов’язок перед державою, не переживає ніхто.
Тому йдеться не про зниження градуса дискусії, а про перенесення її на теми, які демократія здатна перетравити.
Наступна повна хвиля обох індексів – жовтень 2026 року.