Гана стала одним із головних світових голосів у вимозі репарацій за трансатлантичну работоргівлю, закликаючи держави та установи, які отримували від неї вигоду, визнати свою відповідальність.
У березні ООН ухвалила резолюцію, яка назвала рабство «найтяжчим злочином проти людства». США проголосували проти, а європейські країни утрималися. Велика Британія, яка разом із Португалією відігравала провідну роль у трансатлантичній работоргівлі, досі відкидає ідею виплати репарацій.
Саме Гана винесла резолюцію на розгляд ООН. У червні в столиці країни Аккрі відбувся саміт із питань репарацій, у якому взяли участь представники близько 80 держав. Учасники заявили, що компенсація за наслідки рабства давно назріла.
За оцінками, 10–15% із приблизно 12 млн африканців, яких насильно вивезли з Африки під час трансатлантичної работоргівлі, походили з території сучасної Гани. Значно більше людей було відправлено в рабство саме з її узбережжя. «Гана була місцем злочину, де відбувалися ці звірства, тому ми не можемо мовчати», — заявив міністр закордонних справ Гани Самюел Окузето Аблаква.
Африканський Союз надав Гані особливу роль «представника у справі репараційної справедливості». Аккра пропонує спрямовувати майбутні компенсації на освітні гранти, підтримку молодих підприємців та дослідження проблем зі здоров’ям, які, на думку деяких дослідників, можуть бути пов’язані з наслідками рабства.
Аріна Щукіна, студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченко.
Запис Гана очолила боротьбу за репарації за трансатлантичне рабство спершу опубліковано на НОВИЙ ФОРМАТ.