Україна Міністр відновлення Калашник замість власних досягнень прозвітував про програми попередників, – ЗМІ
Міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник під час звіту у Верховній Раді за перші 100 днів роботи використав переважно цифри і факти щодо досягнень і планів своїх попередників на цій посаді.
Низка озвучених проектів запущені до його призначення, а наведені показники не дають підстав говорити про суттєве прискорення робіт чи якісні зміни, пише видання РБК-Україна, про що пише УНIAН.
Зокрема, видання звертає увагу, що більшість показників, озвучених міністром, майже не змінились порівняно зі звітом попередньої команди відомства. Наприклад, за словами Калашника, на дорогах державного значення відремонтували майже 19 млн кв. м покриття. Водночас ще 20 липня міністерство звітувало про 18,1 млн кв. м. Майже незмінною залишилася і кількість проєктів водопостачання: 30 у звіті Калашника проти 29 – у звіті попередньої команди. Аналогічна ситуація з тепловою генерацією. За даними міністра, у роботі перебувають 343 об'єкти розподіленої генерації із сукупною проєктною потужністю майже 3,2 ГВт. Це сумарна потужність, на яку розраховані об’єкти, що перебувають на різних стадіях реалізації. Графік передбачає введення близько 1,5 ГВт у найближчі місяці та ще 800 МВт – у першому кварталі 2027 року. Для решти приблизно 0,9 ГВт конкретних строків не названо.
Видео дня
Ще за попереднього міністра Олексія Кулеби було сформовано бюджет регіональних "планів стійкості" – проєктів із захисту критичної інфраструктури. Йдеться про 67,6 млрд грн. Калашник підтвердив цю суму та повідомив, що використано майже 70% коштів. "Від координатора такої масштабної програми логічно було б очікувати не лише загального відсотка освоєння, а й регіональної картини: хто з виконавців відстає, де виникають проблеми та що міністерство робить для прискорення робіт. … Загальної картини виконання планів, яка дала б змогу оцінити темпи робіт у регіонах і проблемні ділянки, у доповіді не було", — сказано в матеріалі.
Щодо захисту критичної інфраструктури. У повідомленні за підсумками виступу 30 жовтня міністерство назвало 601 критичний елемент – великі підстанції та об’єкти тепло- і водопостачання. За словами Калашника, загальний рівень виконання робіт становить 72%, а бюджетне фінансування сягнуло 47 млрд грн. Це загальний рівень виконання робіт, а не частка об'єктів, які вже повністю захищені. Станом на кінець жовтня збудовано всього 109 захисних споруд, ще 134 планують завершити в листопаді, а 197 – у грудні. За оцінкою міністра, для завершення розпочатих робіт і будівництва наступної черги захисту потрібно додатково ще близько 60 млрд грн.
На думку авторів, міністр так і не дав відповіді на ключові питання: чи прискорилося будівництво захисту за нового керівництва, наскільки критична інфраструктура реально готова до нових атак і що саме змінилося в організації цієї роботи.
До переліку досягнень у галузі інфраструктури міністр додав проєкти, заплановані задовго до його каденції. Наприклад, відкриття пункт пропуску "Біла Церква – Сігету Мармацієй" на кордоні з Румунією, фінансування прикордонної інфраструктури за кошти Європейського інвестиційного банку, закупівля пасажирських вагонів проєкт із фінансування закупівлі нових локомотивів коштом ЄБРР. Нових рішень не було запропоновано в галузі морських перевезень після переходу більшої частини вантажопотоку з портів Великої Одеси до гирла Дунаю. "Як зауважили народні депутати, траса Одеса – Рені, яка забезпечує сухопутне сполучення з бессарабською частиною Одещини, має критичні "вузькі" місця. Зокрема, міст на 139-му кілометрі працює в реверсному режимі. За словами міністра, на об’єкті досі не обрали підрядника, а роботи планують профінансувати з коштів на поточне утримання", – додає видання.
Автори зазначають, що більшість нових проєктів, запропонованих командою Калашника – це не результат завчасного планування, а реакція на проблеми, які вже потребують термінового вирішення. Наприклад, експериментальний проєкт із прискореного будівництва комбінованих водних переправ і під’їздів до них (загалом планують облаштувати понад 20 таких переходів) за спрощеним порядком. Фактично це вимушена відповідь на удари по мостах і загрози транспортному сполученню, а не частина заздалегідь підготовленої стратегії, йдеться в статті.
Так само реактивним є рішення спростити для Укрзалізниці процедури оренди локомотивів, закупівлі запчастин і супутніх послуг. Воно має допомогти швидше реагувати на дефіцит тягового рухомого складу після російських атак, але саме по собі не вирішує проблему його нестачі. Тим часом грантове фінансування на придбання вживаних локомот
ивів ще фіналізують, а допомога партнерів залишається на етапі домовленостей.
Ще один приклад – пілотний проєкт сполучення "поїзд + автобус" до Сум і Лозової. Це тимчасовий спосіб доправляти пасажирів до населених пунктів поблизу зон підвищеної небезпеки, а не системне рішення для організації перевезень у прифронтових регіонах. Усі ці кроки можуть бути потрібними й виправданими в умовах війни. Однак вони радше свідчать про реагування на вже наявні загрози, ніж про появу власної довгострокової стратегії міністерства.