Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре, який наприкінці жовтня півтори години говорив телефоном із Путіним, не очікує великого прориву від переговорів в Абу-Дабі. Ознак того, що Путін справді готовий до угоди, норвезький прем'єр поки не бачить.
Як передає "Хвиля", про це Стьоре сказав в інтерв'ю Politico напередодні нового раунду перемовин.
Делегації Москви, Києва і Вашингтона мають сісти за стіл в Абу-Дабі 10-11 листопада. Востаннє в такому форматі вони зустрічалися в лютому. Дональд Трамп дедалі нетерплячіше вимагає угоди і запевняє, що "велику, прекрасну" мирну домовленість от-от підпишуть.
Стьоре і без того в немилості в американського президента. Трамп звинувачує норвезький уряд у тому, що не отримав Нобелівську премію миру, а нещодавно назвав Норвегію "країною-сортиром". Тепер прем'єр ще й ставить під сумнів його прогноз.
"Я був би обережним", – сказав Стьоре на запитання, чого чекати від зустрічі в ОАЕ. "Абу-Дабі – це сходинка, і одним із її результатів має стати продовження вже досить скоро".
За його словами, на порядку денному можуть бути перемир'я на Чорному морі для безпечного транспортування зерна, енергетичне перемир'я, заморожування лінії фронту та інші "заходи зміцнення довіри", як-от обмін полоненими. Тривала також робота над гарантіями безпеки, щоб Путін не напав знову.
Минулого місяця Стьоре разом із президентом Фінляндії Александром Стуббом спробував врятувати мирний процес, який забуксував. В Осло вони прийняли спецпосланця Трампа Стіва Віткоффа і президента України Володимира Зеленського. Як пише Politico, ця зустріч знову зблизила Україну та США і підготувала ґрунт для Абу-Дабі.
Та вже наступного дня Віткофф у Санкт-Петербурзі в очі назвав Путіна "гуманістом", чим нажахав багатьох європейських союзників України. Стьоре каже, що надто дипломатичний, аби розповідати, що відчув. "У моєму лексиконі цього не було б", – додав він.
На запитання, чи можна довіряти Віткоффу і Трампу як гарантам чесного мирного процесу для України, прем'єр прямого "так" не сказав. "Я вірю, що США шукають спосіб завершити цю війну", – відповів він.
27 жовтня Стьоре і Стубб вирішили не чекати, поки США домовляться з Путіним про угоду з величезними наслідками для Європи, і самі зателефонували в Кремль. Європа заморозила контакти з Путіним після початку повномасштабного вторгнення, тож 90-хвилинна розмова приголомшила і засмутила деяких сусідів, зокрема Данію та Латвію. Там вважали, що агресора треба й далі ізолювати.
"Давайте визнаємо. Він не в ізоляції. Єдиний голос, який доходить до Москви, лунає з Вашингтона", – заперечив Стьоре.
Норвегія і Фінляндія мають добрі стосунки з американськими переговорниками, але війна йде в Європі, пояснив прем'єр. "Жити місяць за місяцем… думаючи, що ця війна закінчиться, якщо Європа не говоритиме з Москвою, – це, на мою думку, ілюзія… Ми вважаємо, що до Путіна мають доходити європейські голоси з посланням, чому і як ми підтримуємо Україну", – сказав він.
Politico запитало, чи здавався Путін раціональним під час розмови. "Я назвав би це професійним. Я назвав би це раціональним. Це була розмова, в якій ми узгодили принципи: не перебиваємо, обмежуємося заявами. Його аргументи прозвучали цілком чітко", – розповів Стьоре.
Повідомлення про те, що Путін прочитав двом лідерам лекцію зі слов'янської історії, аби виправдати війну, прем'єр відкидає. "Мушу просто сказати, знаєте, я там був. Він цього не робив", – наголосив він.
Стьоре запитали, чи хоче Путін миру. "Якби він хотів миру, війни взагалі не було б. Якби він хотів миру протягом цих п'яти років, коли бачить, що його країна відкочується назад, що сусідні країни стають членами НАТО, що гинуть його люди, і всі ці жахливі речі, війна б закінчилася. Це один бік справи", – сказав він.
"Сам факт, що він бере слухавку, думаю, сигналізує принаймні про готовність сісти за стіл", – додав прем'єр. Ознак того, що Путін справді відкритий до угоди, він "поки що" не побачив. Але, за його словами, відправити команду в Абу-Дабі, а потім відповідати за те, що вона "нічого не дала", теж має "ціну".
Цього тижня європейські лідери на неформальному саміті в Дубліні обговорять, хто представлятиме Європу на переговорах щодо України. Прем'єрка Італії Джорджа Мелоні особливо незадоволена тим, що ЄС досі не має плану, як домогтися, щоб його голос почули під час ухвалення рішень.
Стьоре вважає, що хтось має "говорити від імені більшої групи" в Європі. Це може бути одна людина або інша схема. Головне, щоб Європа визначила спільні меседжі й цілі, а потім доручила комусь донести їх до Трампа і Путіна. Дедалі частіше прем'єр дивиться на так звану E3 – Німеччину, Францію і Британію.
Минулого тижня Трамп і його команда дали зрозуміти, що США працюють над масштабною перебудовою європейської безпеки, яка, за словами президента, може охопити "всю Європу". Зять Трампа Джаред Кушнер заявив, що мета – "виробити практичні домовленості, які враховуватимуть безпекові занепокоєння всіх сторін".
Стьоре застерігає: оборона континенту не має стати розмінною монетою. Вплітати майбутню роль Америки в безпеці Європи в переговори про завершення російського вторгнення неприйнятно для Норвегії та, за його словами, для інших країн Північної Європи і Балтії.
"Будь-які питання європейської архітектури безпеки доведеться вирішувати після завершення війни. Росія постійно підкидає ідеї, які мала наприкінці 2021 року, – де може бути НАТО, а де не може. Це не Росії вирішувати. До цього етапу переговорів це не має жодного стосунку", – заявив прем'єр.
Дехто з європейських чиновників у приватних розмовах уже визнає: постійні нападки Трампа на союзників послабили НАТО як стримувальний чинник проти російської агресії. Стьоре наполягає, що альянс у доброму стані. "Можна дискутувати, чи допомагає та чи інша заява. Думаю, іноді важко сказати, що так, вони допомагають", – зазначив він.