ГоловнаУкраїнаWSJ: саміт Трампа, Путіна і Сі в Шеньчжені не стане новою Ялтою

WSJ: саміт Трампа, Путіна і Сі в Шеньчжені не стане новою Ялтою

Російські посадовці вже порівнюють зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна і Сі Цзіньпіна, заплановану на четвер, 19 листопада, у китайському Шеньчжені, з Ялтинською конференцією 1945 року. Тоді переможці Другої світової вирішували долю Європи. Але цей саміт, найімовірніше, покаже інше: великі держави вже не здатні нав'язати світу новий порядок, поки добігає кінця епоха Pax Americana.

Як передає "Хвиля", про це пише в аналітичній статті для The Wall Street Journal головний міжнародний оглядач видання Ярослав Трофимов.

Цілі в кожного свої. Росія хоче розширити сферу впливу в Європі в межах будь-якого врегулювання війни з Україною. Вашингтон просуває так звану "доктрину Донро" – домінування США на обох американських континентах. Китай прагне поглинути Тайвань і згодом витіснити США з Азії.

Але, на відміну від учасників Ялтинської конференції, лідери США, Китаю і Росії зберуться не як переможці у світовій війні, яку вели пліч-о-пліч. Двоє з них загрузли у війнах, які по-різному підірвали їхні позиції у світі й не мають ознак завершення. У випадку Америки непопулярна війна з Іраном ще й допомогла запустити хвилю перемог демократів на проміжних виборах. Імовірно, це обмежить владу Трампа всередині країни.

Господар зустрічі, Китай, тим часом набирає геополітичної ваги. Пекін подає себе як голос розуму на противагу войовничій Росії та часом непередбачуваній Америці. До того ж він виграв від американської війни в Ірані, яка виснажила запаси боєприпасів США і відтягнула ресурси, що раніше захищали азійських союзників Вашингтона.

"Китаю дуже подобається, що Сполучені Штати тепер готові сідати за стіл зі своїми геополітичними противниками й разом обговорювати питання глобального управління. Ні Росія, ні США зараз не в найкращій формі. Росія застрягла у війні в Україні. США застрягли у війні з Іраном. Тож Пекін відчуває, що порівняно з ними може виглядати успішнішою, стабільнішою і відповідальнішою великою державою", – каже старший науковий співробітник Carnegie China Тун Чжао.

Утім і в Китаю є проблеми вдома: його економіка слабшає. А військові невдачі Росії та США, частково спричинені технологічними змінами, які дають більше сили меншим державам, зробили Пекін значно обережнішим щодо військових авантюр найближчим часом.

"Це справді саміт трьох слабкостей. Росія економічно зламана, а у військовому плані переживає катастрофу. Трамп тепер кульгава качка зі складною ситуацією вдома. А Китай стикається з тяжкими внутрішніми економічними труднощами. Усі троє перебувають у значно хиткішому становищі, ніж здається", – заявив італійський сенатор Карло Календа.

Попри всю пропаганду, російські посадовці розуміють, що справжнє значення саміту в Шеньчжені – радше в символіці, ніж у змісті.

"Картинка покаже, що тепер у світі є три глобальні держави, держави з глобальним впливом… Але й Росія – велика глобальна держава, коли йдеться про військові та геополітичні основи", – сказав президент Російської ради з міжнародних справ Дмитро Тренін. Цей московський аналітичний центр створив Кремль.

"Для нас це дуже важливо, бо останні п'ять років, а може, й довше, політика Заходу полягала в тому, щоб або скасувати Росію, або ретельно її ізолювати. Цього не сталося, і ми вважаємо це своєю перемогою", – додав він.

Китай надав Росії значну економічну й політичну підтримку, але утримується від постачання Москві зброї і зберігає посольство в центрі Києва. Західні посадовці вважають, що Пекін прагне не допустити поразки Росії, але так само не зацікавлений у її перемозі. Перемога дала б Москві змогу послабити дедалі більшу залежність від Китаю й говорити з Вашингтоном на рівніших умовах.

"Люди панікують, що це буде Ялта 2.0. Ця зустріч не закінчиться поділом жодної території у світі. Китай віддає перевагу тому, щоб такі зустрічі були мінімалістичними, повністю розписаними за сценарієм і з нульовим результатом", – сказав колишній прем'єр-міністр Австралії Кевін Радд, який нині очолює Азійське товариство в Нью-Йорку.

"Базовий інтерес Китаю в усьому цьому – щоб його бачили державою, яка збирає інших за одним столом, хай навіть символічно. Китай хоче в майбутньому стати прийнятною глобальною державою, а надто тісна прив'язка до Володимира Путіна на глобальній багатосторонній сцені цьому не допомагає", – пояснив Радд.

Для Трампа помпезність тристороннього саміту і рішення підняти статус Путіна відображають його давнє уявлення про те, як має працювати світовий порядок. Так вважає Філ Гордон, науковий співробітник Брукінгського інституту, який був радником з національної безпеки віцепрезидентки Камали Гарріс. Але й менші країни мають власну волю, додав він: "Як ми бачимо на прикладі України, люди, з яких складаються нації, не просто схиляються перед великими сильними лідерами".

Трамп неодноразово атакував європейських лідерів за те, що ті підривають його зближення з Росією. Трансатлантичні відносини тим часом обвалилися через запроваджені ним мита, вимоги захопити Гренландію і його претензії до європейців за те, що вони не долучилися до війни проти Ірану. Трамп також вимагав, щоб Україна отримала нового президента, після того як Володимир Зеленський відмовився виконати його прохання припинити удари по російських НПЗ.

Демократи, які на проміжних виборах перехопили контроль над Палатою представників і Сенатом, різко критикують зближення Трампа з Путіним і його спроби тиснути на Україну. Вони вже пообіцяли, що після того, як новий Конгрес почне роботу в січні, використають свої повноваження, щоб підтримати Київ і протидіяти Росії.

Тепер, коли вплив Трампа на партію ослаб, до цих зусиль можуть долучитися й республіканці, а заодно підштовхнути до жорсткішої лінії щодо Китаю. Один із республіканських "яструбів", сенатор від Арканзасу Том Коттон, нещодавно написав у X, що переговори з Росією, які ведуть спецпосланець Трампа Стів Віткофф і зять президента Джаред Кушнер, перетворилися на фарс.

"Путін погодиться зупинити війну лише тоді, коли зрозуміє, що не може перемогти. Ми маємо допомогти Україні це довести", – написав сенатор.

"Війна Путіна проти України вже триває значно довше, ніж війна Москви проти нацистської Німеччини. Але замість того, щоб підняти російський прапор над ворожою столицею, його війська досі ведуть криваві бої за ті самі села на півдні та сході України, які намагалися захопити ще рік тому", – пише Трофимов.

Міністр закордонних справ однієї з країн ЄС вважає, що те, чого Путін, а можливо, і Трамп прагнуть досягти в Шеньчжені, доречніше порівнювати не стільки з Ялтою 1945 року, скільки з Мюнхенською угодою 1938-го. Тоді Чехословаччину принесли в жертву, щоб задобрити Гітлера. Різниця, за словами міністра, в тому, що Україна – не Чехословаччина. Як показали події останніх п'яти років, вона не стане покірно приймати свою долю і не капітулює.

З ним погоджується міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. "Путін підкидає ідеї щодо перекроювання безпекового порядку в Європі. У своїх мріях він бачить себе в Ялті 1945 року. Проблема в тому, що для пропозицій такого масштабу спершу треба виграти світову війну", – сказав він.

"Росія втратила понад 1,6 мільйона військових убитими й пораненими, але не досягла жодної мети свого вторгнення", – підсумував Сибіга.

Головне за день

0 0 голоси
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів

Опитування

Чи пішли б ви на поступки русні через відсутність світла/тепла?

ТОП новини