Кримінальна справа депутата ландтагу Північного Рейну — Вестфалії Клауса Ессера завершилася штрафом, але для AfD це лише початок політичної кризи. Політик погодився на стягнення у 9 тисяч євро через використання підроблених документів і вигаданих академічних титулів, а водночас зберіг 13-те місце у виборчому списку партії.
Тепер федеральне керівництво AfD намагається домогтися його виключення. 20 листопада 2026 року земельний партійний суд має розглянути це питання. Засідання покаже не лише, якою буде подальша кар’єра Ессера, а й чи здатен федеральний центр нав’язати спільні правила земельній організації, що вже продемонструвала готовність його підтримувати.
Штраф замість відкритого суду
19 листопада німецькі медіа повідомили, що Ессер прийняв кримінальний наказ — процедуру, яка дозволила завершити справу без відкритого судового засідання. Сума штрафу становить 9 тисяч євро, хоча спочатку йшлося про 13,5 тисячі. Після прийняття наказу кримінальне провадження завершилося, а рішення набуло чинності.
У центрі справи були свідоцтво, яке мало підтверджувати складання державного юридичного іспиту в Німеччині, та диплом магістра права, якого, за матеріалами справи, не існувало. Ці документи використовувалися для працевлаштування в партії. Про справу повідомили, зокрема, «Аахенер цайтунг» і «Франкфуртер альґемайне цайтунг».
Юридичне завершення справи не означає автоматичного припинення політичних наслідків. Кримінальний наказ визначив результат державного провадження, але партія окремо вирішує, чи сумісні дії Ессера з подальшим членством і участю у виборах. Так само його виключення не дає автоматичної відповіді на питання, що станеться з уже сформованим виборчим списком.
Особиста справа стала зброєю у внутрішній боротьбі
Конфлікт навколо Ессера розгортається на тлі давнього протистояння у земельному осередку AfD. З одного боку — табір Мартіна Вінценца, який підтримує депутата. З іншого — радикально-націоналістичне крило Маттіаса Гельферіха, представники якого ініціювали перевірку його професійних та академічних даних.
За повідомленнями медіа, суперечка триває щонайменше з 2024 року. Земельне керівництво продовжувало підтримувати Ессера, тоді як його внутрішньопартійні опоненти вимагали розслідування. Саме ця послідовність подій перетворила питання про документи одного політика на суперечку щодо стандартів для кандидатів, меж партійної лояльності та повноважень різних рівнів AfD.
Відкрито конфлікт проявився на літньому партійному з’їзді, де формували виборчі списки. Попри опір частини делегатів, Ессер отримав 13-те місце. Федеральне керівництво після цього звинуватило місцевий осередок у тиску на делегатів. Саме звинувачення залишається частиною внутрішньопартійної суперечки, однак результат голосування засвідчив: земельна організація зберігає достатню підтримку Ессера, щоб провести його до списку.
Тому 13-й номер став не просто кадровою позицією. Для прихильників депутата це підтвердження рішення, ухваленого на земельному рівні. Для його противників — ознака того, що партія не відреагувала на скандал достатньо швидко. Для федерального правління — виклик його контролю, адже втручатися доводиться вже після того, як земельний осередок закріпив Ессера у виборчій кампанії.
Окремі процедури, спільна боротьба за владу
Федеральне правління AfD наполягає на виключенні депутата. Якщо земельний партійний суд підтримає цю вимогу, керівництво зможе представити рішення як доказ того, що внутрішні правила поширюються і на чинних парламентарів. Водночас практичний вплив такого рішення на виборчий список може виявитися складнішим: членство в партії та висунення кандидатів є різними процедурами.
Якщо Ессер збереже членство, суперечка не завершиться. Партії доведеться окремо з’ясовувати, що робити з його 13-м місцем і чи може федеральний центр змінити рішення, ухвалене земельним з’їздом. Збереження депутата в партії або списку означатиме, що регіональна підтримка переважила вимогу федерального керівництва.
Водночас сам конфлікт не дає підстав автоматично поширювати висновки про всіх членів AfD чи всі її внутрішні течії. Але хронологія справи показує конкретну організаційну проблему: особисте кримінальне провадження виявилося пов’язаним із боротьбою між земельним керівництвом, федеральним правлінням і конкуруючими партійними таборами.
Для Ессера юридична частина історії завершилася штрафом у 9 тисяч євро. Для AfD головне питання тепер інше: чи зможе федеральне керівництво домогтися його виключення і вплинути на список, який земельна організація вже сформувала на його користь.