Єврокомісія оприлюднила стратегію, як підготувати Євросоюз до майбутнього розширення. Україні в ній відвели окреме місце: Брюссель виділяє її потенціал у продовольчій безпеці та обороні.
Як передає "Хвиля", про це повідомляє Укрінформ.
Документ представили на брифінгу у Страсбурзі. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос пояснила, навіщо Євросоюзу нові члени.
"Ширший Союз збільшує нашу політичну та економічну вагу у світі жорсткої геополітичної конкуренції", – заявила Кос.
Один із посадовців Єврокомісії, який говорив на умовах анонімності, дав зрозуміти, що розширення вже не питання далекого майбутнього.
"Зараз критичний момент для політики розширення, оскільки розширений Союз – це не віддалена реальність. Це насправді розглядатиметься вже дуже скоро. І це, звичайно, також означає, що структурні особливості політики розширення є важливими і потребують вирішення ще до ухвалення цього рішення", – сказав він.
За його словами, ЄС "абсолютно чітко не знижує стандарти".
Кос пояснила, що поступова інтеграція тримається на двох речах: країна-кандидат виконує узгоджені реформи і синхронізує свою стратегію з рештою ЄС. Друге – новий елемент. У Єврокомісії наголошують, що поступова інтеграція не замінює повноцінного вступу, а лише прискорює його: кандидати та ЄС зможуть узгодити стратегічні інтереси ще до членства.
"Ми не відступаємо від принципу оцінки за заслугами, і тому прогрес, досягнутий країнами, які наблизилися до вступу найбільше, насправді базується на їхніх власних досягненнях. Країни-кандидати мали виконати свої зобов'язання. Критерії, як ви знаєте, є вимогливими, і ці країни зробили вражаючий крок уперед", – сказав анонімний посадовець.
Окремо документ зупиняється на українському агросекторі. Брюссель визнає його масштаб і продуктивність, але робить із цього власні висновки.
"Для України масштаб, структура та дуже високі рівні продуктивності аграрного сектору вимагають вивчення цільових домовленостей, які б суттєво обмежили фінансову підтримку та доступ до ринку для чутливих сільськогосподарських продуктів, одночасно підтримуючи Україну у відновленні доступу до її історичних експортних ринків у третіх країнах", – йдеться в документі.
Ці заходи планують закріпити у Спільних позиціях ЄС щодо кластера 5 "Ресурси, сільське господарство та згуртованість" під час переговорів про вступ України.
В обороні Єврокомісія відзначає бойовий досвід і промислові потужності України та пропонує поглиблювати співпрацю ще до вступу. Київ може використати асоціацію з Європейським оборонним фондом для інновацій в оборонці та долучитися до спільних Європейських оборонних проєктів спільного інтересу (EDPCI). Співпраця також охоплює ініціативу SAFE та Європейську програму оборонної промисловості EDIP.
Брюссель хвалить механізм Ukraine Facility, де гроші дають лише в обмін на виконані реформи та інвестиційні завдання. У новому бюджеті ЄС на 2028-2034 роки цей підхід хочуть зберегти через інструмент Global Europe.
Як приклад поступової інтеграції, яка вже працює, документ наводить роумінг. З 1 січня 2026 року Україна та Молдова приєдналися до системи Roam Like at Home. Далі розглядають інтеграцію енергетичних, транспортних і цифрових мереж.
Дорожні карти Єврокомісія запропонує у звіті про розширення 2026 року для чотирьох найпросунутіших кандидатів: Чорногорії, Албанії, Молдови та України – якщо ті не збавлять темпу реформ. Кос уточнила, що українська карта відрізнятиметься від трьох інших, бо країна захищається від російської агресії. Її можуть представити наприкінці місяця разом зі звітом.
Карти дадуть лише орієнтовні строки, але чіткі результати – щоб шлях до вступу став передбачуванішим.
"Чим ближче ми підходитимемо до завершення процесу вступу, чим більше кроків буде зроблено в технічних перемовинах, як-то відкриття кластерів та досягнення ключових показників, а потім закриття кластерів, тим легше буде зрозуміти, якою виглядатиме ситуація щодо умов в угоді про приєднання. Ми всі бажаємо, щоб війна в Україні скоро закінчилася", – сказала Кос.
Ще одна пропозиція стосується права вето. Єврокомісія хоче частіше ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю замість одностайності. Ідеться про проміжні кроки в переговорах про вступ, як-от відкриття кластерів, а також про зовнішню політику, зокрема санкції.
"Можна зменшити кількість сфер, де одна країна може одноосібно накласти вето на рішення, які підтримують усі інші", – пояснила Кос.
Голосування більшістю пропонують поширити також на права людини, цивільні місії Спільної політики безпеки і оборони, боротьбу з податковим шахрайством, фіскальні заходи в енергетиці та соціальний захист. Наявні запобіжники – "екстрене гальмо" і "механізм Йоанніни" – залишаться, нових не створюватимуть. Остаточне рішення про вступ нової країни, як і раніше, ухвалюватимуть одностайно.
Брюссель також хоче частіше застосовувати "посилену співпрацю", коли щонайменше дев'ять держав-членів рухаються вперед без решти. У Єврокомісії нагадали, що саме так запровадили кредит на підтримку України на 2026-2027 роки.
Для майбутніх членів пропонують "Інституційне застереження" строком до 15 років після вступу. Воно має протидіяти серйозним порушенням цінностей ЄС. У крайніх випадках систематичних порушників можуть позбавити права голосу на рівні Євросоюзу.
Тим часом у ЄС сподіваються вже наступного тижня відкрити з Україною два переговорні кластери. В Євросоюзі стежать, чи ухвалить Верховна Рада очікувані зміни до законодавства про національні меншини.
Раніше "Хвиля" розповідала, як у ЄС уперше взялися готувати Україні дорожню карту вступу. Також ми писали, чому Марта Кос вважає Україну завеликою, щоб дати їй провалитися. Про те, як ЄС відкрив перший кластер переговорів з Києвом, читайте в окремому матеріалі.