Вересень під ударами: які райони Києва найчастіше потерпали від атак.
У вересні російські атаки неодноразово залишали наслідки у різних районах Києва. Горіли склади та заправки, пошкоджувалися житлові будинки, медичні й адміністративні установи, а уламки падали навіть на території шкіл та дитсадків. Ми проаналізували щоденні повідомлення КМВА за 1–30 вересня, щоб з'ясувати, які райони столиці найчастіше опинялися у зведеннях та які об'єкти там зазнавали пошкоджень.
Які райони найчастіше з'являлися у зведеннях
Важливий нюанс: ми рахували лише ті райони, які КМВА прямо називала у повідомленнях. Якщо у зведенні йшлося про наслідки «у кількох районах», але без конкретизації, такий випадок до рейтингу окремих районів не зараховували.
За такою методикою найчастіше у вересневих повідомленнях фігурували:
- Святошинський район — 5 згадок;
- Голосіївський — 5;
- Шевченківський — 3;
- Подільський — 2;
- Дніпровський — 2;
- Оболонський — 1.
Це не означає, що в інших районах атак не було. Частину наслідків КМВА описувала без прив'язки до конкретної адміністративної території.
Святошинський: від житлової забудови до території дитсадка
Святошинський район протягом місяця неодноразово потрапляв до зведень через різні типи наслідків. Тут повідомлялося про падіння БпЛА на відкритій місцевості неподалік приватних будинків, пошкодження складських приміщень, а також падіння уламків поблизу навчального закладу.
Окремо КМВА повідомляла про уламки на території дошкільного закладу. Таким чином, у районі наслідки атак стосувалися не лише промислових чи складських об'єктів, а й місць, пов'язаних із житловою та дитячою інфраструктурою.
Голосіївський: пожежі, заправки та парк
У Голосіївському районі картина була дещо іншою. Тут серед наслідків атак фігурували:
- пожежа на автозаправній станції;
- займання у складських приміщеннях;
- пошкодження нежитлової будівлі;
- падіння БпЛА у парку;
- пошкодження адміністративної будівлі.
Тобто район опинявся у зведеннях через пошкодження як комерційної та адміністративної інфраструктури, так і відкритих територій.
Шевченківський: житловий будинок, адмінбудівля та територія посольства
Шевченківський район згадувався у вересневих зведеннях рідше, проте наслідки тут також були різними. На початку місяця БпЛА влучив у житловий будинок. Пізніше було зафіксовано влучання в семиповерхову адміністративну будівлю. А наприкінці вересня уламки виявили на території одного із західних посольств.
Ці випадки добре показують, наскільки різними могли бути об'єкти, яких торкалися наслідки атак у столиці.
Поділ і Дніпровський: пошкодження там, де місто продовжує жити
У Подільському районі наслідки атак торкнулися, зокрема, медичної інфраструктури. Після падіння уламків були пошкоджені пологовий будинок та клініко-діагностичний центр. Раніше в районі також виникла пожежа у багатоповерховому будинку.
У Дніпровському районі повідомлялося про пошкодження фасаду житлової будівлі. В іншому випадку уламки впали у дворах багатоповерхового та приватних будинків, а також біля адміністративної споруди.
Що найчастіше пошкоджували під час атак
Якщо подивитися не на райони, а на самі об'єкти, у вересневих зведеннях простежуються кілька основних категорій:
- житлова забудова — багатоповерхівки, приватні будинки, фасади та прибудинкові території;
- склади та нежитлові приміщення — у деяких випадках падіння уламків спричиняло пожежі;
- заправки та паливна інфраструктура — пошкодження й займання фіксувалися під час кількох атак;
- адміністративні об'єкти — від окремих будівель до семиповерхової споруди;
- медична інфраструктура — зокрема пологовий будинок та клініко-діагностичний центр;
- освітня та дитяча інфраструктура — уламки падали поблизу школи та на території дитсадка;
- відкриті території — парки, двори, водойми та ділянки біля приватної забудови.
Цей перелік важливий, оскільки показує: наслідки атак для Києва не обмежувалися пошкодженням окремих житлових будинків. У зведеннях регулярно фігурувала міська інфраструктура, якою люди користуються щодня.
Найважчі атаки припали на різні дні місяця
Вересень не був одним суцільним періодом атак — наслідки фіксувалися протягом усього місяця. Найбільш трагічні повідомлення з'являлися як на його початку, так і наприкінці.
Серед найважчих за наведеними КМВА показниками:
- 1 вересня — 8 загиблих та 13 людей звернулися по медичну допомогу;
- 8 вересня — 5 загиблих та 23 постраждалих;
- 17 вересня — 21 постраждалий, серед них двоє дітей;
- 23 вересня — 2 загиблих та 45 постраждалих;
- 28 вересня — 2 загиблих та 26 постраждалих;
- 30 вересня — 3 загиблих та 6 постраждалих.
Якщо скласти показники з наданих щоденних повідомлень, виходить 25 загиблих та 227 постраждалих. Водночас це саме сума окремих щоденних зведень, а не окремо оприлюднена КМВА підсумкова статистика за весь місяць.
Що показує вереснева карта Києва
Географія наслідків показує, що говорити про один «найнебезпечніший» район було б неправильно.
Святошинський та Голосіївський найчастіше прямо називалися у зведеннях КМВА, однак наслідки атак також фіксували у Шевченківському, Подільському, Дніпровському та Оболонському районах. А частина повідомлень взагалі стосувалася кількох районів без їхнього переліку.
Тому ця статистика — не рейтинг того, куди росіяни били найбільше. Це радше карта зафіксованих КМВА наслідків: де падали уламки, виникали пожежі та пошкоджувалися будівлі й міська інфраструктура.
І вона показує головне: у вересні наслідки атак були розкидані по різних частинах столиці — від приватної забудови та дворів багатоповерхівок до лікарень, шкіл, дитсадків, складів, заправок і адміністративних об'єктів.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.
Джерело: 44.ua