Технічний прогрес рухається семимильними кроками — технології змінюються так швидко, що часом просто не встигаєш за всім встежити. Згадаймо кілька функцій і особливостей телефонів (смартфонів), які пішли давно в минуле і рідко зустрічаються в сучасних девайсах. Ставте лайк, підписуйтесь на мій блог!
Перші смартфони називалися КПК (кишеньковий персональний комп’ютер) чи комунікатор. На той час екрани були невеликими і пальцем незручно було вибирати щось на дисплеї. На допомогу приходить стілус – спеціальна «ручка», яка йшла в комплекті з пристроєм і часто вставлялася всередину корпусу. Зараз стілус використовується, як правило, на планшетах і то для специфічних завдань – малювання або роботи з графікою.
Інфрачервоний порт
Колись був дуже популярним інфрачервоний порт на смартфоні. З його допомогою можна було передати файли від одного девайса до іншого. У «нульові» ми таким чином передавали пісні, картинки та рінгтони. В даний час Bluetooth замінив інфрачервоний порт, але зустрічаються моделі з цією функцією, яка служить для керування телевізором замість пульта.
Раніше мобільні телефони та комунікатори часто мали висувну або антену, що стирчала з корпусу. Причина була простою — замало базових станцій стільникового зв’язку. Зараз навіть вежі мобільного оператора розташовуються буквально через кожні 100 метрів і немає потреби у великих антенах. Антена знаходиться всередині девайсу.
Зараз зустріти смартфон із фізичною клавіатурою – рідкість. Такою функцією можуть похвалитися лише спеціальні моделі, де сенсорний екран незручно використовувати, наприклад, рукавички.
Багато телефонів та комунікаторів минулих років мали доступ до мережі лише через спрощений протокол WAP. З появою великих швидкостей у смартфонах цей протокол став неактуальним, але мобільні оператори отримали великі прибутки, беручи за 1 мегабайт переданої інформації нечувані гроші.
Раніше на екран телефону чи смартфона клеїли захисну плівку. Зараз рідко хтось використовують плівку — у продажу є міцне скло, яке здатне не тільки захистити дисплей від подряпин, а й від фізичного пошкодження при падінні. Екран сучасного смартфона скляний, тоді як прабатьки мали пластикові дисплеї.
А пам’ятаєте, багато хто носив свої телефони та комунікатори на шиї? Мотузка кріпилася в спеціальний отвір на корпусі гаджета. Таким чином ще наголошували на статусності — адже не кожен міг дозволити собі дорогий девайс. Зараз це вже в минулому, як і носіння телефону на поясі у кобурі.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.