Агросектор — одна з галузей економіки України, правильне позиціонування якої визначить, чи стане наша країна довгоочікуваним стратегічним союзником ЄС, чи стане проблемою, яку Європа намагатиметься «врегульовувати».
Про це пише «Європейська правда» (ЄП).
«Агросектор — стратегічна основа економіки України: близько 60% експорту до ЄС, понад €15 млрд на рік. Але саме агро є джерелом найбільших страхів Європи: масові фермерські протести у Франції, Польщі, Німеччині були спрямовані, зокрема, проти української продукції», — пише видання.
Водночас у самого ЄС серйозні виклики: реформа CAP (бюджет знижується із €387 до 300 млрд) із жорсткішими екологічними вимогами, скорочення субсидій.
Також українські аграрії стикаються з іншим ризиком — втратою традиційних ринків Азії та Африки через торговельні обмеження, конкуренцію та нестабільну логістику.
«І хоча участь у європейському ринку відкриває нові можливості, вона не є універсальним вирішенням. Не всі культури, які виробляє Україна, мають попит у ЄС. Саме тому критично важливо зберегти присутність на ринках Азії та Африки — і зробити це не поодинці, а з допомогою ЄС», — вважають аналітики ЄП.
Сигнал про розуміння цього вже зафіксовано в оновленій Угоді про DCFTA, яка передбачає окремі «флангові заходи» щодо підтримки українських експортерів у глобальних ланцюгах постачання. Щоправда, бракує ясності, що це може бути.
«Післявоєнний агросектор буде змушений балансувати між дедалі більшими екологічними вимогами ЄС і відновленням своїх позицій на глобальних ринках.
Якщо Україна не досягне гнучкості у європейських регуляціях і не отримає підтримки для збереження доступу до Азії та Африки, аграрна модель може стати вразливою. Натомість участь у створенні нової політики глобальної продовольчої безпеки разом із ЄС — це шлях до перетворення України з конкурента на незамінного партнера», — вважають експерти.
Україна має діяти конструктивно:
- добиватися часткового виключення з аграрних регуляцій (наприклад, вимог CAP у частині агровиробництва), які є передумовою для доступу до субсидій, з огляду на статус стратегічного партнера у сфері продовольчої безпеки;
- інвестувати в «зелену» агротехнологію (органіка, контроль добрив, регенеративне землеробство);
- погоджувати з ЄС нові квоти, механізми розподілу експорту та участь у спільних програмах, включно з Made in Europe.