Перехідний період на небанківському фінансовому ринку після передання функцій його регулятора від Нацкомфінпослуг Національному банку України (НБУ) з 1 липня 2020 року триває, для наведення ладу знадобиться ще близько року, заявив заступник голови НБУ Дмитро Олійник – куратор вертикалі підпорядкування "Пруденційний нагляд".
"За поточних темпів роботи нам знадобиться близько року для наведення порядку на небанківському фінансовому ринку. Ключові зміни для небанківських фінустанов очікуються наступного року, коли запрацює пакет нормативно-правових актів Національного банку для фінансових компаній, страховиків, лізингодавців, ломбардів і кредитних спілок", – сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
Олійник додав, що з погляду структури нагляду вимоги буде значно посилено щодо виконання нормативів, подання звітності, корпоративного управління та системи управління ризиками й внутрішнього контролю.
"Проблема небанківського ринку – "низький" поріг входу, занадто ліберальні вимоги. Численні компанії працюють на запозичених коштах. Це створює ризики", – зазначив заступник голови НБУ.
Він нагадав, що в Євросоюзі, куди прагне Україна, у низці країн встановлено вимоги щодо мінімального капіталу для небанківських фінустанов розміром до EUR5 млн.
"Ми розглядаємо можливість прив'язки рівня капіталу до розмірів бізнесу. Законодавство дає НБУ такі повноваження", – повідомив Олійник.
Коментуючи нещодавні зміни в структурі пруденційного нагляду Нацбанку, куратор цієї вертикалі підпорядкування наголосив, що головна мета – нагляд має бути сконцентрований у площині найбільших ризиків і працювати на випередження проблем.
За його словами, функціонал створеного нового департаменту інтегрованого нагляду за банками докорінно переглянуто. "Створили центри компетенції за основними напрямами ризиків і бізнес-моделей. Запровадили функцію поглибленої аналітики ризиків. Згрупували наглядові команди з нагляду за групами банків зі схожими бізнес-моделями", – пояснив заступник голови НБУ.
Він додав, що новий департамент, окрім банків, здійснює нагляд за надавачами платіжних послуг відповідно до нового законодавства в цьому напрямі. Усі ці зміни спрямовані на подальше поглиблення ризико-орієнтованого підходу в нагляді й передбачені програмою з Міжнародним валютним фондом, зазначив Олійник.