У Канаді, Америці та Бразилії фермери отримують компенсацію за використання біовугілля, оскільки це сприяє зменшенню емісії СО2, — від 100 до 200 доларів залежно від якості вуглецю. Технологію використання біочару вже освоюють і в Україні.
Біочар, або ж біовугілля, зберігає вологу та водорозчинні поживні речовини, підвищує родючість ґрунту та захищає від листяних і ґрунтових хвороб. Його також можна використовувати для ремедіації ґрунтів після воєнних дій. Це губка, що допомагає ґрунту бути здоровим.
Отримати біочар можна з будь-яких рослинних решток (солома, гілки, лушпиння) шляхом нагрівання за високої температури без доступу кисню. Це двофазна технологія повного піролізу з розділенням біомаси на вуглець (біочар) і летючі компоненти (газ, біонафта). Завдяки пористій структурі він здатний утримувати воду, пори також слугують «квартирами» для мікроорганізмів, запускається іммобілізаційний ефект.
«Пряме спалювання біомаси — це те ж саме, що спалювати грошові асигнації в котлі. Набагато ефективнішим є піроліз біомаси — з розділенням на летючі компоненти і вуглець», — розповів голова Пелетної Асоціації Володимир Бунецький під час вебінару «Використання біочару, досвід України».