Від двох вуликів без досвіду — до кочової пасіки на 180 бджолосімей і власної лінійки продукції. Історія пасічника, який поєднує духовне служіння з бджільництвом, показує, що навіть у складних умовах галузь може розвиватися, якщо є системний підхід, готовність до експериментів і постійна робота з ринком.
Шлях Олексія Мельніченка у бджільництві розпочався досить несподівано, хоча інтерес до цієї справи з’явився у нього ще в дитинстві.
«Мій дядько був пасічником, я навіть читав у нього спеціалізовану літературу, але тоді це здавалося чимось складним і майже нереальним. Після його смерті родичі пропонували забрати вулики, однак я так і не скористався цією можливістю. Натомість один досвідчений пасічник порадив: якщо хочеш займатися бджолами — починай уже зараз. І вже наступного дня я придбав два порожні корпусні вулики та згодом заселив у них бджолосім’ї. Пам’ятаю свій перший досвід дуже добре — навіть одяг, у якому працював. Це була звичайна сорочка та москітна сітка замість професійної маски. Враження були незабутні й водночас зворушливі та захопливі», — розповів AgroPortal.ua засновник сімейної пасіки Олексій Мельніченко з Київщини.