Що важчий за механічним складом ґрунт, то більш інтенсивного обробітку він потребує і навпаки. Тому обробіток ґрунту варто обирати під кожне поле, кожні умови окремо.
Про це нагадав керівник Агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк у межах бізнес-події «Агроном як СЕО поля» від WEAGRO та Activitis Education.
«Коли в Україну прийшла технологія No-till, дуже багато хто продав диски, плуги і вирішив займатися нульовим обробітком ґрунту. Але за 5 років більшість таких аграріїв повернулися до класичного обробітку, а успішні ноутільщики залишилися лише у частині Харківської, Полтавської областей і далі на південь, там, де є опади і «докучаєвські чорноземи». Тому що структура ґрунту тих регіонів відповідає біологічним вимогам, вона не щільна від природи (1,1-1,2 г/см³), й інтесивно обробляти ґрунт не потрібно. Натомість щільність важких суглинкових ґрунтів, навіть чорноземів, становить 1,6-1,7 г/см³, і без обробітку тут не обійтися», — зазначив Олександр Хмелюк.
Він нагадав, що можна зменшити оранку, оскільки це найбільш шкодочинний обробіток ґрунту, більш схильний викликати ерозії. Але якщо відмовитися від неї повністю, будуть збільшуватися багаторічні, озимі, зимуючі, коренепаросткові, кореневищні бур'яни. Тобто систему обробітку ґрунту треба вибудовувати в сівозміні.