Упорядники експозиції дарів козацьких ктиторів присвятили її музейникам, які нині боронять Україну у лавах ЗСУ.
У ризниці Успенського собору Києво-Печерської лаври показали об’єднаній експозиції дари козацьких ктиторів Києва і Запоріжжя. Національний історико-культурний заповідник Києво-Печерська лавра та НІКЗ «Хортиця» представили історичні реліквії, які є свідченнями української історії і державності.
У перекладі з грецької ктитор (патрон) — особа, на кошти якої збудовано або заново убрано (іконами, фресками) православний храм чи монастир. «Ктиторами» чи «титарями» пізніше називали й церковних старост.
У часи Гетьманщини такими меценатами виступали гетьмани та козацькі старшини. На Запоріжжі патронами церков були й рядові козаки.
Козацтво замовляло для лаврських церков різьблені золочені іконостаси, коштовне богослужбове начиння: книги, літургійні посудини та вбрання священства.
Завдяки старанням гетьманів насамперед Богдана Хмельницького, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Данила Апостола, а також козацько-старшинської верхівки, архітектурний ансамбль Києво-Печерського монастиря збагатився новими храмами та кам’яними мурами з баштами.
Сьогодні Київ і Запоріжжя — мішені російських терористичних військ. І у воєнний час організувати та втілити таку виставку, як «Бо ми, браття, козацького роду» — треба мати силу, сміливість і відповідальність.
Для музейників найважливішим є те, щоб ці важливі докази не подарованої державності побачили люди, українці, які мають відчути голос віків і тих, від кого успадкували велику країну.
Унікальний портрет гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Скоропадського ХІХ ст.
«Найбільшим прагненням науковців Заповідника є те, щоб люди приходили на такі виставки, ставили питання і знаходили відповіді… про власну ідентичність, хто такі українці, звідки в нас невтомна жага до перемоги, наші цінності, наша сила та наше коріння», — зізнався Максим Остапенко, в.о. гендиректора «Національний заповідник «Києво-Печерська лавра».
Сьогодні Заповідник втілює нову концепцію лаври, як «бастіону українського духу», тож подібна об’єднана експозиція проливає нове світло на історичне підґрунтя українського державотворення.
На відкритті виставки «Бо ми, браття, козацького роду».
В експозиції представили дари козацьких ктиторів, що опікувалися розвитком української духовності та культури протягом XVII–XVIII ст.
Це й експонати із коштовних металів і тканин, ікони та старовинні фоліанти. Тут і перлина хортицької колекції — унікальний портрет гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Скоропадського ХІХ ст.
Він — копія фрагмента втраченого барокового настінного живопису XVIII ст. Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Світлана Охріменко, в.о. генерального директора Національного заповідника «Хортиця» розповіла про зв’язок часів та історичну місію сучасного покоління українців.
«Як тоді козаччина опікувалася церквою та брала активну участь у національно-визвольній боротьбі, так сьогодні „запорозький“ напрям є одним iз ключових у війні із московією. Сьогодні, коли наша культурна спадщина потерпає від дій російських загарбників, пам’ятки українського мистецтва Козацької доби особливо потребують представлення широкому загалу як зразки досконалого втілення національної культури та історичної пам’яті», — зазначила вона.
Автори та організатори виставки у лаврі заявили її, як присвяту усім музейникам, котрі боронять Україну у лавах ЗСУ.
«І тим, хто поклав життя, захищаючи рідну землю. Одним із таких став славетний запорізький військовий, історик, екскурсовод та завідувач інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника „Хортиця“ В’ячеслав Зайцев», — розповіли, спілкуючись з відвідувачами фахівці заповідників.
Щоденна карта «повітряних тривог» показує найгарячіші точки — міста, які розташовані поблизу лінії фронту та є постійними цілями російських терористів.
Запоріжжя — одно з них. У Києві музейники зізнались, що така експозиція — це усвідомлення ще однієї місії Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» — підставити плече музеям у прифронтовій зоні, де повноцінно працювати наразі неможливо.
«Спільно ми показуємо скарби, що дісталися нам у спадок від різних історичних подій, щоби відновити народну памʼять та повернути значення персоналіям, спогади про яких було викривлено ще з російських імперських часів», — кажуть фахівці з Києва.
Читайте за темою:
«„Ми маємо зрозуміти, що лавра — це бастіон людського духу», — керівник заповідника Максим Остапенко».
«У Києво-Печерській лаврі проводять унікальні екскурсії. ФОТО».
“Патріарх Варфоломій заявив, що перегляду надання автокефалії Церкві України не буде. ФОТО». Він ще раз наголосив на тому, що “ надання автокефалії Церкві України з її 44 мільйонами людей було в рамках прав і обов’язку служіння Вселенського Патріархату».
“Перша літургія ПЦУ в день Успіння Божої Матері пройшла у Києво-Печерській лаврі. ФОТО». Під час літургії вірні просили Богородицю, вшановуючи 950-ліття заснування храму і надалі не залишати без милості цей Її уділ земний, Велику Лавру Печерську в Києві.