Війна в Україні не згасає, а стає інтенсивнішою – і водночас розширюється. Уряди країн Північної Європи вже планують оборону від Росії на десятиліття вперед. Швеція, яка лише кілька років тому заради НАТО відмовилася від двохсотлітнього нейтралітету, стала тут найпоказовішим прикладом.
Як передає "Хвиля", про це пише The Economist.
13 вересня шведи йдуть на вибори, і війна майже не звучить у дебатах: підтримка України там настільки консенсусна, що сперечатися нема про що. Усі великі партії, включно з популістами справа і зліва, які колись симпатизували Москві, виступають за фінансову й військову допомогу Києву та за сильну національну оборону.
Видання звертає увагу на одну деталь: у Стокгольмі високопосадовці раз за разом називають "наївною" ту політику щодо Росії, яку їхня країна вела ще наприкінці 2000-х. Нинішній консервативний уряд відкрито говорить, що Росія слабша, ніж вдає, і звинувачує Путіна та його оточення в маніпуляціях зі статистикою, аби приховати жалюгідний стан фінансів, та в репресіях проти незгодних.
Але прем'єр Ульф Крістерссон не обіцяє, що воєнна лихоманка Кремля ось-ось спаде. В інтерв'ю 27 серпня для відеопроєкту The Economist "Inside Geopolitics" він сказав інше.
"Я не бачу жодних ознак того, що Росія змінила базову логіку цієї війни. Вони хочуть завоювати Україну, по суті. І ми не знаємо, які цілі вони поставлять собі після цього", – заявив Крістерссон.
Прем'єр визнає, що Україні теж дедалі важче: російські ракети й реактивні дрони тероризують міста, які нема чим прикрити через дефіцит ракет-перехоплювачів. Ситуацію, за його словами, погіршила війна на Близькому Сході, що спалила запаси. І тут же він попереджає Росію не розраховувати, ніби український спротив надломиться, – країну він називає надзвичайно стійкою.
Зі Стокгольма зіткнення двох сил – російського неоімперського апетиту й українського патріотизму – виглядає як пат. Ціна війни зростає для обох сторін, але поразку кожна з них вважає ще болючішою. Коли все це закінчиться, Крістерссон сказати не береться.
"Але те, як вона закінчиться, визначить безпекову ситуацію в нашій частині світу щонайменше на покоління вперед", – каже прем'єр.
Швеція вже прив'язує себе до України як довгостроковий оборонний і промисловий партнер: передає та продає українським Повітряним силам винищувачі Gripen. Паралельно країна розширює призов і поглиблює оборонні зв'язки з сусідами по Півночі та Балтії, а також з Британією, Францією, Німеччиною, Нідерландами й Польщею.
Лівоцентристи, які за опитуваннями мають виграти ці вибори, говорять про Росію не м'якше. Соціал-демократи – партія, що всю холодну війну голосно виступала проти НАТО, – тепер описують консенсус усього політичного спектра: Росія є "довгостроковою екзистенційною загрозою" на осяжне майбутнє, а Швеція мусить взяти на себе 50-річне зобов'язання зміцнювати оборону, і військову, і суспільну.
Кінця війни в Стокгольмі водночас прагнуть і бояться. Там побоюються, що європейська єдність, яка досі трималася на диво добре, посиплеться, щойно далекі від Росії країни почнуть вимагати теплих і "нормальних" відносин з Путіним. Речник соціал-демократів із зовнішньої політики Морган Юханссон, якого називають ймовірним майбутнім главою МЗС, боїться, що припинення вогню дасть лише заморожений конфлікт, а не тривкий мир. На питання, чи зможе Швеція колись довіряти Росії, він уявляє далеке майбутнє, у якому до влади приходить реформатор горбачовського типу.
"Навіть тоді нам довелося б залишатися насторожі", – каже Юханссон, маючи на увазі помилки 25-річної давнини, коли шведські політики перестали боятися російської агресії й урізали армію.
Швеція – один з найгучніших адвокатів того, щоб Україна отримала реальну перспективу членства в ЄС, щойно покаже прогрес у боротьбі з корупцією та в якості врядування. Інші великі держави, як Франція, підтримують Україну, але до розширення Союзу ставляться обережно. А країни з великим аграрним сектором бояться конкуренції з українським рослинництвом.
Саме тому Швеція, на думку видання, – зручна точка спостереження за крихкістю західної єдності. Особливо якщо Дональд Трамп спробує змусити Україну погодитися на несправедливий і небезпечний мир. Стокгольм намагається зберігати добрі відносини з Трампом, але приватно шведські чиновники нервують: що буде, якщо США, одержимі миром за будь-яку ціну, заборонять союзникам передавати Україні американську зброю та комплектуючі, відріжуть розвіддані з поля бою або пригрозять вивести війська з Балтії чи Польщі. Політики в Стокгольмі сподіваються, що Вашингтон розуміє – політична ціна такого кроку буде надто високою. Один високопоставлений співрозмовник видання припускає, що Трамп уже втратив інтерес до України й воліє зосередитися на Ірані та Китаї.
Союзники України не бачать легкого шляху до того, щоб війна закінчилася добре. Вони бояться поганого миру – і для України, і для власної безпеки. Росії не довіряють абсолютно й не збираються довіряти ще багато років. Отже, пат: поганий результат, який усе одно кращий за всі інші.
Раніше "Хвиля" публікувала розмову з міністром оборони Швеції про Gripen, PURL і ситуацію на фронті. Також ми писали, на яких умовах Україна закуповує шведські винищувачі. Про те, як Стокгольм розганяє оборонний бюджет до рекордних показників, читайте в окремому матеріалі.