Під час війни варто оцінювати не припущення та інтерпретації, а конкретні результати. Так у своєму авторському блозі прокоментувала критику на адресу Міністерства оборони та окремих виробників зброї керівник служби секретаря РНБО Діана Давітян, пише УНН.
"Відмінність людини, яка працює в будь-якому міністерстві, від журналістів чи активістів полягає в тому, що вона має значно більший обсяг інформації під час ухвалення рішень. Коли мова йде про Міністерство оборони, особливо про закупівлі, а тим більше під час великої війни, значна частина цієї інформації має грифи "для службового користування", "таємно" і "цілком таємно". Тобто журналісти та активісти доступу до цих даних не мають. Але й посадовці не можуть їх розголошувати, щоб пояснити логіку своїх дій", – написала Давітян.
Вона наголосила, що люди, які ухвалюють рішення, враховують контекст та різні фактори: оперативну обстановку, реальні виробничі спроможності підприємств, позицію військових, можливості міжнародних партнерів, ризики для фронту та десятки інших факторів, значна частина яких не є публічною.
"Саме тому багато рішень, які зовні можуть виглядати суперечливими або незрозумілими, всередині мають зовсім іншу логіку", – наголосила керівник служби секретаря РНБО.
Вона розібрала кілька кейсів, які, зокрема, стали об'єктом критики окремих представників громадськості на тлі "справи Мідас". Зокрема, критичні тези, які лунають на адресу українського виробника озброєння компанії Fire Point. Давітян наголосила, що на ринку далекобійних дронів є конкуренція і Міноборони щороку контрактує все більшу кількість виробників.
"Наприклад, у 2024 році Міністерство оборони законтрактувало шість виробників діпстрайків. А в 2025 році ця кількість зросла вдвічі – до 12 виробників. У 2026 році ця цифра може бути ще більшою", – написала Давітян, додавши, що це тільки контракти МОУ, а є ще закупівлі інших складових Сил оборони, зокрема СБУ.
Тож заяви про монополію одного виробника не проходять перевірку фактами.
"І у 2024, і у 2025 роках Міністерство оборони законтрактувало абсолютно всі виробничі спроможності всіх діпстрайків-виробників, які працювали на ринку. Чому одна компанія отримала більше грошей, ніж інша? Тому що одні компанії змогли швидше масштабувати виробництво, налаштувавши більшу лінію виробничих спроможностей, а значить, змогли продати більше дронів. Це звичайна арифметика: більше зробив – більше продав", – додала Давітян.
Розібрала Давітян і кейс так званих "бронежилетів Міндіча". За її словами, уся історія зводиться до кількох моментів: Державний оператор тилу законтрактував компанію на постачання 10 000 бронежилетів; на етапі приймання було виявлено, що бронежилети не відповідають стандартам; ситуація з перевіркою та зʼясування обставин затягнулася, але зрештою бронежилети не закупили і гроші за них не платили.
Торкнулася вона і критики роботи та реформування Агентства оборонних закупівель, наголосивши, що АОЗ як DOTChain Defence продовжило роботу у структурі ДОТ. 500 000 дронів вже поставлено у військо через DOTChain Defence.
Давітян наголосила, на необхідності під час війни слід давати оцінку конкретним результатам, а не припущенням, чуткам чи інтерпретаціям.
"Бо під час війни країну захищають не припущення, не інтерпретації і не гучні заголовки. Країну захищає результат", – резюмувала вона.
Нагадаємо
Головний конструктор та співвласник компанії Fire Point Денис Штілерман публічно відповів на звинувачення, які останні місяці лунають на адресу компанії з боку окремих медіа та громадських активістів. За його словами, Fire Point не отримував державного фінансування на розробки, а інформаційний тиск навколо компанії вже впливає на оборонні контракти та міжнародну співпрацю.
За його словами, в Україні працює щонайменше десять виробників систем deep strike, а частка Fire Point сформувалась через те, що компанія однією з перших почала масштабувати виробництво. Він визнав, що його компанія виробляє орієнтовно 55% дронів на ринку "діпстрайків", що стало можливим завдяки реінвестуванню отриманих прибутків у масштабування виробництва.