Україна 100 років тому застрелили Петлюру: чому суд відпустив убивцю та чи був він агентом ОДПУ СРСР
25 травня 1926 року у Парижі застрелили очільника Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюра. Французький суд виправдав убивцю, який говорив про "помсту за погроми": прийняли саме цю версію, попри суперечливі докази, надані адвокатами. Які факти вказують на можливу причетність радянських спецслужб до цього злочину?
Під час судового розгляду адвокати надали неповні публікації української преси з інформацією про єврейські погроми, свідчить справа, про яку розповів історик Владлен Мараєв. При цьому в суді ігнорували, що Петлюра забороняв такі злочини проти людей. Також не помітили контактів стрільця з агентами Об’єднаного державного політичного управління (ОДПУ, наступник Всеросійської надзвичайної комісії, скор. "ЧК") Радянської Росії. Фокус зібрав матеріали українських істориків про убивство Симона Петлюри, яке сталось 100 років тому.
Убивство Петлюри — деталі
Симон Петлюра — політичний діяч, який після проголошення Української Народної Республіки долучився до розбудови незалежної держави. Саме він заснував збройні сили, займався розбудовою війська та флоту УНР. Згодом — став другим головою Директорії та очолював уряд УНР у 1920–1926 роках. Після виїзду з України у жовтні 1924 року політик разом з родиною опинився у Парижі: жила бідно і, щоб отримати гроші, продавали особисті речі. Тим часом Петлюра продовжував політичну діяльність та керував урядом УНР в екзилі, заснував журнал "Тризуб". Похований на кладовищі Монпарнас у 14-му окрузі Парижа.
Відео дня
Убивство Петлюри відбулося 25 травня 1926 року у Парижі. Місце подій — на розі вулиці Расін та бульвару Сен-Мішель, коли Петлюра прямував до ресторану і затримався перед вітриною з книгами. Убивця підійшов до жертви посеред шумної вулиці та здійснив шість пострілів. Мало бути вісім пострілів, але сьома куля застрягла в дулі. Нападника затримали на місці. Тим часом пораненого чоловіка доправили до лікарні, де він і помер.
У Франції відбувся розгляд справи про убивство Петлюри, якому передувало півторарічне збирання доказів. 18 жовтня 1927 року суд виправдав нападника. Українське емігрантське середовище вважало стрільця агентом спецслужб більшовицької Росії, тим часом французи побачили у ньому "єврейського фанатика" та "месника за погроми".
Суд над убивцею Петлюри та розслідування
Українські історики зібрали деталі про суд над стрільцем та звернули увагу на упередженість свідчень і прихильність до версії убивці.
Хто та як убив Петлюру
Нападником виявився Самуїл Шльома Шварцбард — громадянин Франції, єврей з України за часів Російської імперії. Історики зауважили, що у біографії є "білі плями": не ясно, де ж саме він народився — у Смоленську, Ізмаїлі та Балті (місто по Одеській області). Шварцбард був марксистом, анархістом, сидів у в'язниці, до еволюції 1917 року емігрував за кордон, воював під час першої світової війни. Після революції — повернувся в Україну та долучився до військових загонів: точно не знають, чи то була Червона Армія, анархісти чи загони "ЧК". Потім опинився у Парижі та став годинникарем.
Постріли у Петлюру мали бути відплатою за погроми євреїв, до яких той був, на думку Шварцбарда, причетний. З’ясувалося, що нападник шукав українця на вулицях Парижа та випадково натрапив у Латинському кварталі. Далі почав стежити й обирав кращий момент, коли поруч не було дружини та дочки. 26 травня так і сталося, і Шварцбард здійснив смертельні постріли. Після арешту убивця написав листа дружині, у якому попросив написати на могилі батька, що "помстився за святу кров брата твого Ізраеля і муки народу ізраїльського".
Судовий розгляд
Під час розгляду справи адвокат Анрі Торес викликав 80 свідків та надав серію доказів, які мали показати "вагомі" підстави для замаху. Наприклад, свідок, англієць Реджинальд Сміт, почув від стрільця, що він "убив убивцю", який відповідає за погроми. Чоловік виступив в суді й заявив, що Шварцбард не винен, оскільки "кожен на його місці вчинив би так само". Крім того, в Україну прибули представники адвокатів із завданням знайти докази в пресі про погроми. Їм надали газети зі статтями, в яких ішлося про злочини чотирьох армій — російської білогвардійської армії Денікіна, Червоної Армії більшовицької Росії, анархістів Нестора Махна й армії Директорії. Керівник бібліотеки наказав видалити згадки про інших учасників і залишити лише армію УНР, і саме це розповіли присяжним.
Тим часом відомі люди були на боці уубивціі вважали Петлюру відповідальним за погроми. На підтримку Шварцбарда виступив, наприклад, фізик Альберт Ейнштейн, письменники Ромен Ролан та Анрі Барбюс, єврейська преса. Водночас, на боці загиблого лідера УНР були єврейські діячі Володимир Жаботинський, Арнольд Марголін, Соломон Гольдельман, розповів Мараєв. Тим часом Петлюра та військове командування Директорії не підтримували погроми й видавали накази, що такі дії неприпустимі, наголосив історик.
В підсумку адвокат Анрі Торес, комуніст та прихильник СРСР, виголосив промову, в якій яскраво описав жорстокі погроми, і цим схилив публіку на свій бік, ішлося у матеріалах українських розслідувачів. Після розгляду матеріалів справи французький суд присяжних виправдав убивцю Симона Петлюри з формулюванням, що відбувся "акт помсти", а не політичне убивство. Попри офіційну версію, українські діячі та пізніші дослідження вказували на можливий радянський слід.
Чому до смерті Петлюри міг бути причетний ЧК
Українські політичні діячі в еміграції вважали, що убивця Петлюри був агентом ОДПУ (екс-ЧК), ідеться у матеріалах історика. На причетність росіян вказувало питання "кому вигідно", а вигідно було саме Москві, яка хотіла показати українців антисемітами та дискредитувати. І тому виконавцем став саме єврей. Ще один мотив — побоювання, що Петлюра міг об'єднатись з Пілсудським, а це могло загрожувати більшовицькій владі, ідеться в дослідженнях істориків.
Мараєв навів факти, які опосередковано говорять про можливу причетність спецслужб СРСР. Наприклад, фігурувало ім'я більшовицького агента Михайла Володіна, який зустрічався зі Шварцбардом та міг говорити про Петлюру. Крім того, на засіданні сенатської комісії Конгресу США офіцер радянських спецслужб Петро Дірябін прямо говорив, що стрілець був агентом більшовиків. Про це ж писав колишній полковник зовнішньої розвідки КДБ Михайло Любімов. Також зауважили, що через 25 днів невідомий застрелив генерал-хорунжого армії УНР Володимира Оскілка: стрілець, як підозрювали польські слідчі, був агентом ОДПУ. На порталі Служби зовнішньої розвідки України наголосили, що в архівах КДБ не відшукались однозначні документи, але натомість українська діаспора за кордоном була впевнена, що убивство Петлюри влаштували агенти більшовиків.
Зазначимо, Фокус розібрався, що таке рух "вільних каменярів"-масонів, та розповів, як до цього руху могли бути причетні українські політичні діячі початку 20 століття. Серед іншого, згадується ім'я Симона Петлюри, які фігурують у відповідних закритих списках.
Нагадуємо, 14 квітня медіа підсумували 100 днів перебування на посаді глави офісу президента Кирила Буданова, який, серед іншого, заговорив про створення "пантеону героїв", прах яких слід повернути в Україну.