Ексклюзиви Російсько-українська війна Часткова мобілізація в Росії Блокування Telegram і тотальна мобілізація в РФ: що готує Кремль на 2026 рік
У Росії заговорили про блокування Telegram і одразу з'явилася версія про підготовку до нової хвилі мобілізації. На тлі проблем із набором контрактників це виглядає логічно. Але в цій історії є ще один фактор — осінні вибори 2026 року. Фокус розбирався, чи готує Кремль резерви й що насправді стоїть за атакою на Telegram.
У російських пабліках дедалі активніше обговорюють повне блокування Telegram з 1 квітня 2026 року. Формально — нібито через "питання безпеки" та "інформаційний суверенітет". Неформально ж ці чутки пов'язують із підготовкою нової хвилі мобілізації резервістів.
Підстави для таких припущень з'явилися на тлі затяжних боїв і відсутності проривних результатів на фронті. Російські провоєнні ресурси дедалі частіше пишуть про нестачу добровольців та проблеми з набором контрактників. За їхніми оцінками, нинішній "потік" уже не компенсує втрати, а отже Кремлю доведеться шукати додатковий людський ресурс.
У цій логіці нова хвиля призову виглядає одним із небагатьох швидких способів наростити чисельність військ. Саме тому частина російських коментаторів припускає: блокування Telegram може бути превентивним кроком — щоб мінімізувати можливу соціальну реакцію на непопулярне рішення.
Адже за роки війни Telegram у РФ став не лише головним інформаційним майданчиком, а й ключовим каналом горизонтальної комунікації — між військовими, їхніми родинами та різними групами впливу. Контроль над цим середовищем у разі оголошення нових мобілізаційних заходів виглядав би логічним кроком з точки зору російської влади.
Втім, чи справді йдеться про підготовку до призову, чи блокування має інші мотиви — пояснили експерти.
Блокування Telegram і "нова мобілізація": що насправді за цим стоїть
Розмови про можливе повне блокування Telegram у РФ та одночасні чутки про нову хвилю мобілізації можуть бути елементами однієї інформаційної гри Кремля. Втім, ці процеси мають не стільки військове, скільки політичне підґрунтя. Про це в коментарі Фокусу пояснив військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов.
За його словами, ключовою датою є 20 вересня 2026 року. Саме на цей день у Росії заплановані масштабні виборчі кампанії різного рівня — вибори депутатів Держдуми, вибори глав десяти суб'єктів Федерації та вибори депутатів законодавчих органів влади у 39 регіонах.
"Саме виборчий цикл пояснює нервову реакцію Кремля щодо Telegram. Російська влада усвідомлює ризики внутрішньої дестабілізації напередодні голосування. І не випадково на рівні пропагандистів уже звучать заяви про те, що Telegram нібито використовується західними спецслужбами для організації "кольорових революцій". Тобто формується підґрунтя для обмежень", — зазначає експерт.
На його переконання, блокування або жорстке обмеження платформи може бути спробою мінімізувати неконтрольовану комунікацію у передвиборчий період. Однак це не означає автоматичної підготовки до нової мобілізації.
Снєгирьов нагадує: навіть другого етапу часткової мобілізації Кремль не наважується оголошувати вже близько двох років.
"Проведення нових мобілізаційних заходів напередодні виборів могло б серйозно вдарити по іміджу влади. Це гарантовано спричинило б невдоволення, якщо не соціальні потрясіння. Тому логіка політичного виживання диктує Кремлю обережність", — пояснює він.
Водночас експерт не виключає, що самі розмови про можливу мобілізацію можуть бути елементом інформаційно-психологічної операції. За його словами, РФ активно використовує інформаційний простір для військово-політичного тиску на Україну та західних партнерів.
"Росія демонструє: якщо дипломатичним шляхом не буде досягнуто бажаного результату, вона готова інтенсифікувати бойові дії за рахунок додаткової живої сили. Це сигнал — передусім у переговорному контексті", — каже аналітик.
Снєгирьов звертає увагу й на збіг в часі з активізацією переговорної риторики Москви. Розширення складу делегації, повернення Мединського та демонстративна участь у перемовинах, за його словами, спрямовані насамперед на зовнішнього гравця — Сполучені Штати. При цьому позиція РФ залишається незмінною: територіальні вимоги.
"Якщо їх не вдасться нав'язати дипломатично, Кремль намагатиметься продемонструвати тактичні успіхи на полі бою — передусім у Донецькій області. Не випадково акцент робиться саме на цьому напрямку. До виборів російському керівництву потрібно показати хоча б умовний "результат", — зазначає експерт.
Таким чином, підсумовує Снєгирьов, основний фактор нинішніх інформаційних вкидів — внутрішньополітичний. Чутки про мобілізацію, заяви про "резерви" та риторику про готовність воювати до кінця слід розглядати в контексті виборів у РФ і спроб сформувати відповідний інформаційний фон.
"Головне — не піддаватися на ці наративи, а аналізувати, що стоїть за ними як у військовій, так і в політичній площині", — резюмує він.
Ще одна причина блокування Telegram: не мобілізація, а контроль
Військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак також не пов'язує можливі обмеження Telegram із підготовкою до нової хвилі мобілізації у РФ. На його думку, шукати тут передусім мобілізаційний підтекст — помилка.
За словами експерта, йдеться радше про боротьбу російських силових структур із витоками інформації та діяльністю українських спецслужб на території Росії. У російських силових колах переконані, що саме через Telegram відбувається вербування громадян РФ, координація диверсій, передача даних про військові об’єкти та організація інформаційних операцій.
"Для них це питання контррозвідки й контролю, а не страх перед соціальними протестами чи спроба прикрити нову мобілізацію", — пояснює Фокусу Ступак.
Він наголошує, що в Росії останні десятиліття не було масових заворушень такого масштабу, які могли б серйозно похитнути систему. Тому головний мотив можливого блокування — посилення контролю над внутрішнім інформаційним середовищем і зменшення можливостей для роботи українських спецслужб, а не підготовка до призову резервістів.
Нагадуємо, західне медіа пояснило, навіщо президент РФ Володимир Путін відправив історика Володимира Мединського на мирні переговори у Женеву.
Тим часом президент України Володимир Зеленський оголосив про санкції проти Олександра Лукашенка за активну підтримку Росії у війні проти України.