Економіка Борги за комуналку під час війни: кому їх можуть списати, а на кого чекає суд
Коли українці можуть не платити за комуналку, у яких випадках можливе судове стягнення боргів і що змінилося для власників зруйнованого житла у 2026 році? З’ясував Фокус.
У 2026 році правила нарахування та оплати житлово-комунальних послуг стали чіткішими. Закон визначає, хто зобов’язаний платити навіть під час воєнного стану, а хто має право на звільнення або перерахунок.
“Ситуація з комунальними послугами у 2026 році стала більш структурованою завдяки новим законам, які чітко розмежовують тих, хто має платити, і тих, хто звільнений від цього обов'язку”, — зауважила Анна Даніель, адвокат, кандидат юридичних наук, керуюча Адвокатським бюро “Анни Даніель” у коментарі Фокусу.
Комуналка в Україні: хто і коли зобов’язаний платити
В Україні порядок надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюється законом “Про житлово-комунальні послуги”. Як пояснила Анна Даніель, ключові правила закріплені у статті 9, де визначаться обов’язки споживачів, а саме:
Відео дня
- оплата комуналки має здійснюватися щомісяця, якщо інше не передбачено договором. Водночас навіть відсутність договору не звільняє від оплати вже отриманих послуг;
- за бажанням споживачі можуть оплачувати послуги авансом згідно з умовами договору про надання відповідних ЖКП;
- усі дієздатні особи, які проживають або зареєстровані в житлі, несуть солідарну відповідальність за оплату комунальних послуг;
- структура нарахувань визначається договором про надання відповідної послуги, а постачальники зобов’язані детально розписувати всі частини у платіжках.
“Оплата комунальних послуг зазвичай здійснюється одним платежем раз, якщо інше не вказано в договорі. Це правило стосується всіх послуг, крім постачання газу та електроенергії”, — розповіла адвокатка.
У статті 9 закону "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач має щомісяця сплачувати за житлово-комунальні послуги, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором
Хто може не платити за комунальні послуги — пояснення адвокатки
Окрім обов’язку оплачувати комунальні послуги, закон передбачає і винятки. Зокрема, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 закону “Про житлово-комунальні послуги”, споживач має право не сплачувати за окремі послуги, якщо він фактично не проживає у житлі понад 30 днів. Однак існують важливі умови.
Важливо "Енергетичні злидні" в Україні: чи зможе мораторій врятувати від подорожчання комуналки — пояснення експерта
“Це правило не поширюється на опалення та послугу управління будинком. Крім того, факт непроживання потрібно обов’язково підтвердити документально”, — наголосила експертка.
Для українців, які виїхали за кордон, потрібно надати постачальнику послуг заяву та підтвердження, це може бути:
- довідка про тимчасовий захист;
- договір оренди житла в іншій країні;
- документи з місця роботи чи навчання.
“Це стосується лише послуг, що обліковуються за лічильниками (вода, газ, світло), якщо лічильників немає, нарахування йдуть за нормами, тому заява про непроживання є критично важливою для перерахунку”, — зауважила Анна Даніель.
Перерахунок напряму залежить від лічильників. За їх наявності оплату можуть скоригувати відповідно до фактичного споживання. Якщо ж облік ведеться за нормами, ключовим стає підтвердження непроживання
Комуналка за зруйноване житло — що змінилося у 2026 році
Внаслідок російських обстрілів українці втрачають житло. У зв’язку з цим у 2026 році були запроваджені важливі зміни щодо нарахування комунальних платежів за зруйновані або пошкоджені об’єкти. Відповідний законопроєкт, підписаний президентом у квітні цього року, передбачає суттєві спрощення для власників постраждалої нерухомості.
Важливо Світло подорожчає на 20%: в Україні готують нові тарифи для населення, — експерт
Згідно з документом, у разі повного знищення житла нарахування комунальних послуг припинятиметься автоматично з дати руйнування. Тобто власнику більше не потрібно самостійно звертатися до інстанцій або доводити факт втрати житла.
“Щодо пошкодженого житла, яке офіційно визнане непридатним для проживання, нарахування комунальних платежів призупиняється на весь період до його відновлення”, — розповіла Анна Даніель.
Стягнення боргів через суд під час воєнного стану
Попри воєнний стан, українці не застраховані від судового стягнення боргів за комунальні послуги. Ба більше, адвокатка зауважила, що у 2024–2026 роках така практика лише активізувалася.
“Комунальні підприємства мають право подавати до суду навіть під час війни. І суди, переважно, на боці стягувача боргів”, — повідомила Анна Даніель.
Вона також звернула увагу, що від 2025 року в Україні відновили стандартні строки позовної давності. Якщо раніше через пандемію COVID-19 та війну ці строки фактично були “заморожені”, то тепер діє класичне правило — 3 роки для звернення до суду щодо заборгованості.
“Мораторій на стягнення боргів діє лише для жителів територій, де ведуться бойові дії, або територій під окупацією, згідно з переліком Мінреінтеграції. Для решти регіонів комунальні підприємства мають повне право звертатися до суду для примусового стягнення заборгованості”, — пояснила адвокатка.
Відповідно до постанови Кабміну №206 від 5 березня 2022 року, забороняється стягнення заборгованості з осіб, які залишили житло та надали підтвердження статусу ВПО або виїзду за кордон, але лише за період після 24 лютого 2022 року
Коли борги не можуть стягнути примусово
Навіть попри активізацію судового стягнення боргів, закон передбачає випадки, коли примусове виконання через виконавчу службу заборонене.
Передусім, за словами експертки, це стосується територій бойових дій та тимчасової окупації. Якщо заборгованість виникла після 24 лютого 2022 року в регіонах, включених до офіційного переліку таких територій, примусово стягнути ці кошти не можуть.
Також це стосується зруйнованого або серйозно пошкодженого житла внаслідок російської агресії.
Чи можна повністю списати борг за комуналку
Адвокатка розповіла, що в Україні повного автоматичного списання боргів за житлово-комунальні послуги не передбачено, однак існують кілька законних механізмів, які дозволяють суттєво зменшити або врегулювати заборгованість:
- реструктуризація боргу. Споживач може укласти договір з постачальником послуг на поетапне погашення заборгованості, зазвичай на строк від 12 до 60 місяців;
- відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність становить три роки. Тому в судовому порядку можна добитися відмови у стягненні частини боргу, якщо він був нарахований раніше цього строку, а умови, що споживач подасть відповідну заяву до суду.
Уряд розробляє механізми списання боргів для тих, чиє житло опинилося в окупації або було знищене
Анна Даніель також розповіла, що уряд розробляє механізми списання боргів для тих, чиє житло опинилося в окупації або було знищене, але кожен випадок розглядається індивідуально після перевірки.
Раніше Фокус писав, що окремі категорії українців можуть отримувати пільги на оплату комунальних послуг. У 2026 році більшість таких виплат ПФУ продовжить призначати автоматично, без подання додаткових заяв, але деяким громадянам доведеться звернутися повторно.