Ексклюзиви Стрілянина та захоплення заручників у Києві Чи врятувала б зброя: чи могли цивільні зупинити стрільця у Києві, — приклади подібних трагедій в США
Чим могла б обернутися стрілянина в Голосіївському районі, якби цивільним дозволили носити зброю для самозахисту? Є припущення, що жертв могло бути менше або напад зупинили б одразу. Прихильники посилаються на досвід США, де в окремих випадках нападників зупиняли цивільні. Фокус розібрав ці історії й з'ясував, наскільки вони показові та чи працює така модель у реальності.
Після стрілянини в Києві, де озброєний чоловік відкрив вогонь по перехожих, тема безпеки у публічному просторі знову вийшла на перший план. Подібні трагедії щоразу ставлять одне й те саме питання: чи могла б ця ситуація завершитися інакше і чи здатне суспільство реагувати швидше, ніж правоохоронці.
На цьому тлі в Україні вкотре активізувалася дискусія про легалізацію зброї для цивільних. Її прихильники наполягають: у критичний момент вирішальними можуть бути не хвилини, а секунди, і саме озброєний громадянин поруч теоретично здатен зупинити нападника ще до прибуття поліції.
Як аргумент вони наводять приклади зі США — країни, де цивільне володіння зброєю значно поширеніше. Там дійсно фіксувалися випадки, коли звичайні люди відкривали вогонь у відповідь і зупиняли стрільців або нападників у громадських місцях.
Відео дня
Втім, ці історії мають і зворотний бік. Попри резонанс і медійну увагу, вони залишаються радше винятками, ніж типовим сценарієм навіть для самих США. Фокус розповідає про найвідоміші випадки такого втручання і пояснює, чому вони не дають однозначної відповіді на питання, чи могла б легалізація зброї змінити подібні ситуації.
Стрілянина в торговому центрі: коли вирішують секунди
У липні 2022 року стрілянина в торговому центрі Greenwood Park Mall у штаті Індіана стала одним із найгучніших прикладів того, як цивільний втрутився під час нападу.
Озброєний чоловік відкрив вогонь у фудкорті, де в цей момент перебували десятки людей. Перші постріли пролунали раптово — відвідувачі почали розбігатися, частина ховалася в магазинах і під столами.
Вирішальним фактором став не час прибуття поліції, а реакція одного з відвідувачів. 22-річний Елішша Діккен, який перебував у центрі разом із дівчиною, відкрив вогонь у відповідь. За даними поліції, він зробив кілька пострілів із дистанції понад 10 метрів і смертельно поранив нападника. Уся фаза активної стрілянини тривала менше хвилини.
Унаслідок нападу загинули троє людей, ще кілька отримали поранення. Водночас правоохоронці прямо зазначали: без втручання цивільного кількість жертв могла бути значно більшою.
Цей випадок швидко став одним із центральних аргументів у дискусії про озброєних громадян у США. Його регулярно наводять як приклад ситуації, коли людина з легальною зброєю змогла оперативно вплинути на перебіг подій і фактично зупинити атаку.
Короткій постріл: як напад у церкві завершився миттєво
Напад у церкві West Freeway Church of Christ у штаті Техас наприкінці 2019 року став одним із найкоротших за часом інцидентів із масовою стріляниною і водночас одним із найбільш цитованих у дискусії про роль озброєних цивільних.
Під час недільної служби чоловік дістав зброю і відкрив вогонь по парафіянах. Перші постріли пролунали просто в залі, де перебували десятки людей. Ситуація розвивалася миттєво — від моменту початку атаки до її завершення минули лічені секунди.
Вирішальну роль зіграв один із членів громади — Джек Вілсон, який відповідав за безпеку. Він відкрив вогонь у відповідь і одним пострілом смертельно поранив нападника.
У підсумку загинули двоє людей, включно зі стрільцем. Поліція прибула вже після того, як напад фактично був завершений.
Цей випадок часто наводять як приклад максимально швидкої реакції: від початку атаки до її зупинки минуло менше хвилини. Саме тому історію регулярно використовують у США як аргумент на користь того, що озброєний цивільний у критичний момент може діяти швидше за правоохоронців.
Супермаркет під прицілом: випадок, де втрутився покупець
Інцидент у супермаркеті Aldi у штаті Вісконсин у 2012 році — ще один приклад прямого втручання цивільного зі зброєю, хоча йдеться не про масову стрілянину, а про збройний напад.
Чоловік, озброєний пістолетом, намагався пограбувати магазин. У цей момент один із покупців — Назір Аль-Муджаахід — який мав при собі легальну зброю, відкрив вогонь у відповідь.
Унаслідок стрілянини нападник був поранений і залишив місце події. За даними місцевих правоохоронців, саме втручання відвідувача зірвало розвиток ситуації та не дало їй перейти в більш небезпечну фазу.
Цей випадок зазвичай використовують як аргумент у дискусії про самозахист: він демонструє, що цивільні можуть реагувати не лише на масові атаки, а й на локальні загрози — у тому числі під час пограбувань.
Скільки таких випадків насправді: що каже статистика
Попри гучність окремих історій, узагальнені дані показують іншу картину: втручання цивільних під час нападів зі стрільцями залишається доволі рідкісним явищем навіть для США.
За звітами Federal Bureau of Investigation щодо інцидентів із застосуванням вогнепальної зброї, у 2014–2017 роках було зафіксовано лише обмежену кількість випадків, коли в ситуацію втручалися цивільні:
- у 10 інцидентах цивільні намагалися зупинити нападника;
- у 8 випадках це втручання було успішним;
- частина таких дій відбувалася зі зброєю, частина — без неї.
Йдеться про ситуації, коли люди діяли до прибуття поліції — іноді відкриваючи вогонь у відповідь, а іноді фізично зупиняючи нападника.
Однак більш свіжі дані показують, що ця тенденція зберігається і надалі.
Згідно з останніми звітами ФБР:
- у 2024 році було зафіксовано 24 інциденти зі стрільцями у США;
- загалом у 2020–2024 роках — 223 такі випадки.
При цьому роль цивільних у їх зупиненні залишається обмеженою. За узагальненими оцінками ФБР лише кілька відсотків інцидентів завершуються втручанням озброєних громадян. У значній частині випадків нападників — зупиняє поліція або вони самі припиняють атаку.
Наприклад, у попередніх звітах ФБР за 2021–2022 роки лише поодинокі випадки завершувалися тим, що стрільця ліквідовував саме цивільний.
Водночас важливий нюанс: не всі втручання цивільних пов'язані зі зброєю. Частина інцидентів — це фізичне стримування або інші дії без її використання.
Між правом і ризиком: що насправді показує досвід США
Українська дискусія про зброю для цивільних щоразу починається після трагедій і щоразу спирається на просту і зрозумілу ідею: у критичний момент поруч може опинитися людина, здатна зупинити нападника швидше за поліцію. Американські кейси показують — такі ситуації справді існують.
Але статистика водночас демонструє інше: навіть у країні, де зброя широко доступна, це не стало масовим сценарієм. Втручання цивільних — рідкісне явище, а використання зброї в таких випадках — ще рідкісніше.
Це означає, що питання значно складніше, ніж проста формула "є зброя — є безпека". Досвід США не дає однозначної відповіді: він одночасно підтверджує можливість швидкої реакції й показує її обмеженість як системного рішення.
Для України ця дискусія неминуче виходить за межі лише права на самозахист. Вона впирається у рівень довіри до інституцій, культуру поводження зі зброєю, підготовку громадян і готовність держави контролювати цей процес.
І головне питання тут звучить не "чи потрібна зброя", а значно ширше: чи здатне суспільство зробити її інструментом безпеки, а не нових ризиків.
Нагадаэмо, теракт у Голосіївському районі Києва стався 18 квітня. Він почався з побутового конфлікту, після якого стрілець вийшов на вулицю і дорогою стріляв у людей. Потім він узяв заручників у супермаркеті "Велмарт", де також відкрив стрілянину.
Правоохоронці 40 хвилин намагалися вмовити його скласти зброю і відпустити людей, після чого його ліквідував спецпідрозділ КОРД. Нападника звали Дмитро Васильченков, він народився в РФ, жив у Донецькій області, а потім перебрався до Києва. Сусіди характеризували його як "інтелігентного".