Наука Сторічна бомба уповільненої дії отруює Північне море: хто її туди помістив (відео)
Дослідники виявили, що з підводного човна, який затонув понад 100 років тому в Північному морі, просочується вибухівка — це викликає занепокоєння.
У квітні 1917 року німецький підводний човен часів Першої світової війни SM UC-30 повертався на базу, коли натрапив на британську міну й затонув. У результаті цієї катастрофи загинули 27 осіб, а на морському дні разом із підводним човном опинилися 18 мін і шість торпед, якими він був озброєний, пише Science Alert.
Протягом десятиліть місцезнаходження затонулого підводного човна залишалося невідомим. Однак у 2016 році данський дайвер Герт Норманн Андерсен виявив затонулий човен та його небезпечний арсенал на дні Північного моря. Відтоді аматорські занурення в цьому регіоні були заборонені, проте це не зупинило геофізика Катрін Юуль Андерсен з Орхуського університету.
Дослідниця зосередилася на тому, щоб з’ясувати, чи відбувається витік вибухових речовин із корпусу підводного човна та як це може позначитися на морських мешканцях. Вчені організували занурення та зібрали зразки донних відкладень, води та морських організмів у різних точках на корпусі човна та на прилеглій ділянці морського дна. Крім того, було проведено фото- та відеозйомку об’єкта.
За словами Андерсена, їм разом із колегами вдалося виявити сліди тротилу в морських організмах, донних відкладах та товщі води. Результати свідчать, що забруднення, безперечно, відбувається саме зараз. Питання лише в тому, наскільки значним є цей ефект і як далеко від місця катастрофи поширюється вплив на морське середовище.
Експерти вважають, що джерело забруднення все ще залишається локалізованим, однак ситуація погіршуватиметься у міру руйнування корпусу човна та подальшого оголення вибухової речовини в мінах. На жаль, багато з цих хімічних сполук є токсичними та становлять загрозу для морського середовища та його мешканців.
Також було проведено польові експерименти, під час яких здорових особин їстівних мідій розмістили на трьох затонулих у Північному морі суднах щонайменше на 11 тижнів. Це дало змогу оцінити наслідки впливу забруднюючих речовин у різних місцях. Оскільки всі мідії починали розвиватися в практично однакових умовах, відмінності між ними до кінця експерименту стали важливим показником впливу середовища навколо затонулих суден, що містили боєприпаси з тротилом.
Концентрація тротилу та споріднених з ним сполук — 4-ADNT і 2-ADNT — дозволила досить чітко визначити, які саме затонулі судна становлять найбільшу загрозу для навколишнього середовища. Дослідники також виявили відмінності у швидкості накопичення тротилу, 4-ADNT та 2-ADNT у клітинах травних залоз мідій — це свідчить про негативний вплив затонулих суден, що містять боєприпаси. При цьому саме у мідій, що перебували поруч із судном UC-30, де було зафіксовано найвищі концентрації цих речовин, спостерігалися найбільш виражені ознаки окислювального стресу та порушення метаболізму.
Небезпека полягає в тому, що по всьому світу на морському дні лежать тисячі суден, які затонули під час воєн і досі завантажені боєприпасами. Десятиліття перебування суден у солоній воді призводить до того, що метал, у якому містяться боєприпаси, піддається корозії та руйнується.
Інші новини науки
- Ядерні випробування КНДР розбудили щось під землею: землетруси не вщухають уже 8 років
- Африка розколюється у рази швидше, ніж передбачалося: новий океан ось-ось з’явиться