Політика Зеленський проти депутатів: чому виникла парламентська криза і що буде далі
Через неіснуючу де-факто парламентську монобільшість Верховна Рада опинилася в стані глибокої кризи, коли не ухвалюються критично важливі для держави закони. Чи вдасться в умовах повномасштабної війни віднайти механізми, що дозволять реанімувати роботу єдиного законодавчого органу країни, з’ясовував Фокус.
На тлі часткового поновлення мирних перемовин у США, а також динамічних близькосхідних подій, дещо випала з фокусу уваги внутрішньополітична ситуація, зокрема, криза, у якій опинилася Верховна Рада (ВРУ).
Між тим, стан речей у будівлі під скляним куполом на Грушевського насправді заслуговує на окремий аналіз, позаяк парламентський ступор, серед іншого, загрожує зірвати надважливі для України процеси.
Суть проблеми полягає у фактичній відсутності 226 голосів в провладній «Слузі народу» для ухвалення рішень без допомоги інших фракцій чи то пак депутатських груп. Більш того, останнім часом власники мандатів систематично не з’являються на пленарні засідання ВР або відмовляються голосувати за ініціативи уряду Юлії Свириденко чи Офісу президента (ОП). Зрештою Володимир Зеленський заявив про можливу мобілізацію народних депутатів, а самі парламентарі начебто прагнуть зректися своїх повноважень через страх перед перевірками НАБУ та САП.
Хай там як, але парламентський параліч, окрім всього іншого, ставить під загрозу питання виділення Україні чергового траншу від Міжнародного валютного фонду (МВФ) на суму $8,1 млрд та фінансування за програмою Ukraine Facility. Окрім того, як стверджує екс міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, криза у Верховній Раді вкрай негативно впливає на євроінтеграційний рух офіційного Києва.
Якими чинниками обумовлена парламентська криза в Україні
У тому, що попри парламентську кризу президент не буде розпускати Верховну Раду, переконаний політолог Олег Постернак. «По-перше, дострокове припинення повноважень ВР неможливе в умовах воєнного стану, а по-друге, це зайвий дестабілізаційний фактор. Тобто, перетворення монобільшості на мономеншість глобально нічого не змінить, оскільки провладна фракція повсякчас заручається підтримкою інших груп. Втім, слід розуміти настрої депутатів. Я спілкуюся з багатьма парламентарями і вони дійсно підтверджують версію про тиск з боку НАБУ та САП і неспроможність Банкової на це жодним чином вплинути», — зазначає експерт у розмові з Фокусом.
Констатувавши, що частині нардепів наразі «вже абсолютно нецікава парламентська діяльність», політолог додав: «Депутати не приходять на сесії, знаходять можливості виїздити закордон і активно розглядають себе у бізнесі, де вони можуть отримати більше, аніж у політиці. Але керівництво фракції «Слуга народу» не дає ходу депутатським заявам про складання мандатів».
Політолог між тим, аналізуючи парламентську кризу, не виключає впливу наступних чинників: «Якщо взяти до уваги версію про те, що близько 40-50 депутатів знаходяться в розробці НАБУ і активізацію «Батьківщини» та «Євросолідарності» щодо наративу про необхідність створення коаліції національної єдності, не виключено проєктування сценарію переобрання голови Верховної Ради зокрема і послаблення Зеленського загалом. Такий сценарій особисто я бачу малореалістичним. Ідею коаліції національної єдності також вважаю абсолютно фантомною і беззмістовною».
Станом на зараз, акцентує Олег Постернак, Верховна Рада загалом сприймається у якості додаткового важелю влади Банкової.
«Попри те, що ми живемо в умовах парламентсько-президентської республіки, поправка на війну корегує політичну систему на користь Офісу президента і це в принципі нормально для виживання суспільства і держави. А ось після завершення війни нинішня політична комбінація є загрозливою, тому що не створює системи балансів стримування та противаг», — підсумовує Олег Постернак.
Який план «Б» є у Зеленського щодо Верховної Ради
Наразі парламентська монобільшість, зазначає у розмові з Фокусом керуючий партнер «Національної антикризової групи» Тарас Загородний, існує хіба що на папері.
«Якщо виходити з юридичної площини, то, попри нинішню внутрішньо парламентську погоду, говорити про те, що Верховної Ради не існує, не можна. Інша річ – питання існування монобільшості, яка без голосів інших фракцій та груп виглядає імпотентною. Чи піде Петро Олексійович (Порошенко – Фокус) на коаліцію зі «слугами»? Ні. «Голос» теж навряд чи. Теоретично може піти Юлія Володимирівна (Тимошенко – Фокус), але ж вона вимагатиме не лише крісел у владі, а й виконання своєї програми, що не видається можливим в принципі», — підкреслює політолог.
Важливо Три страхи України: чому на п'ятому році війни виникла внутрішньополітична криза
На його переконання, у разі подальшої диск функціональності парламенту, може бути задіяний план «Б».
«План «Б» наступний. Нагадаю, ще у 2022 році було ухвалено законопроект 7153, який передбачає передачу усіх владних повноважень від законодавчих до виконавчих органів влади. Щоправда, цей документ й досі не підписаний. Але це можна зробити, як можна запровадити загальний стан війни, згідно з яким уся повнота влади переходить у ставку президента, ось і все. І в наших умовах говорити про парламентсько-президентську республіку не доводиться – це все байки для мирного життя. Зараз же питання стоїть руба: буде функціонувати державний апарат чи не буде? Я кажу, що буде, бо є президент і уряд, а парламентські чвари та ігри відкладуться до кращих часів», — підкреслює Тарас Загородний, наголошуючи на тому, що владно-політичні чвари в Україні на законодавчому рівні закладені путінським кумом Медведчуком. Окрім того, зауважує політолог, раніше питанням взаємодії по лінії Банкова-Грушевського займався Єрмак, тоді як зараз у даному комунікаційному кейсі спостерігаються відчутні пробіли.
Як нардепи використовують у власних цілях парламентську кризу
Політолог Олексій Якубін, аналізуючи у розмові з Фокусом нинішню парламентську ситуацію, зазначає наступне: «Якщо навіть припустити, що частина депутатів здасть мандати, там є далі у списку люди, які зайдуть натомість. Важливий момент, як на мене, полягає в тому, що в стані війни Верховна Рада не може бути розпущена, тому навіть якщо там не буде більшості її розігнати не можна – вона й надалі буде повноважною до тих пір, коли там буде бодай 300 депутатів. Далі у списку є достатня кількість людей, щоб замінити тих депутатів, які, як то кажуть, втомилися».
На переконання експерта, нинішня парламентська криза має декілька ключових причин. «На мій погляд, йдеться не про втому депутатів, а про те, що звичні політичні правила гри вже не можуть відтворюватися. До того ж, що вкрай важливо підкреслити, наші антикорупційні органи досить активно взялися за парламентарів, зокрема за депутатів однопартійної монобільшості і саме це наразі, а не історія з Юлією Тимошенко, є причиною кризи у Верховній Раді і саме тому частина депутатів здійснює, скажімо так, італійську забастовку», — зазначає Олексій Якубін.
Експерт при цьому не виключає, що значна частина нардепів нинішню ситуацію для себе оцінює, як ідеальний шторм, котрий дозволяє суттєво збільшити вагу власного голосу. В даному контексті, наголошує Олексій Якубін, політичні традиції українського парламентаризму в плані купівлі/продажу голосів у Верховній Раді, попри повномасштабну війну, не змінилися.
Між тим, у ситуації, що склалася, акцентує політолог, Банковій та уряду потрібно «більш тісно, відкрито та чесно» співпрацювати з парламентарями, аби вони, по-перше, відчували свою відповідальність за долю країни, а по-друге, не втрачали відчуття власної ваги і відповідальності у загальнодержавній владній матриці.