Думки Жіноче обличчя війни: як виняток із правил перетворився на необхідність для ЗСУ
Військовий журналіст Сергій Панащук наголошує на очевидному: українській армії сьогодні потрібні мотивовані люди, незалежно від статі — люди, готові вчитися, працювати та брати на себе відповідальність. Питання вже не в тому, чи є місце жінкам у ЗСУ — вони вже там, питання в тому, як вони себе там реалізують…
Сергiй Панащук Військовий журналіст 0
Війна змінює не лише армію, а й суспільство
В Україні досі можна почути думку, що захищати державу — це суто чоловіча справа. Мовляв, так було завжди: чоловік воює, жінка займається домом і родиною. Але велика війна сильно змінила ці уявлення.
Та й сама війна вже інша. Зараз успіх на полі бою залежить не від того, наскільки ти кремезний, а від того, наскільки ти підготовлений до нових умов війни.
Сучасна армія — це технології, дрони, зв’язок, логістика, аналітика, медицина, постійна координація людей і процесів. І в такій системі потрібні різноманітні та різнопланові спеціалісти.
Не дивно, що після 2022 року кількість жінок у війську різко зросла. Особливо у напрямках БпЛА, медицини, зв’язку, аналітики та логістики. За офіційною інформацією станом на 2026 рік, у ЗСУ в цілому служать понад 55 тисяч жінок. Із них орієнтовно 20 тисяч — на бойових посадах. І це вже давно не виняток, а частина реальності української армії.
Відео дня
Особисто знаю жінок-медиків, які працюють під обстрілами. Жінок-пілотів дронів, від яких залежить успіх операцій. Жінок, які тримають на собі документообіг і штабну роботу. Пресофіцерок, рекрутерок, кухарів.
Є напрямки, де потрібні уважність до деталей, системність, багатозадачність. Те саме діловодство чи штабна служба — це не "другорядна робота", як іноді думають. Без цього не працюватиме жоден підрозділ.
На війні швидко стає неважливо, хто ти за статтю
І взагалі війна дуже швидко прибирає багато ілюзій. Бо зрештою важливим стає одне: чи можна на тебе покластися.
У війську дуже швидко змінюється оптика. Те, що в цивільному житті часто стає предметом суперечок, на фронті відходить на другий план. Там мало кого цікавить стать людини, набагато більше цікавить як вона виконує свою роботу.
Показовий приклад тут — Ізраїль. Там жінки служать за призовом і давно працюють навіть у бойових підрозділах. Бо сучасне військо не може дозволити собі втрачати людей через старі уявлення про те, яка робота "жіноча", а яка "чоловіча".
Для багатьох жінок служба стає точкою внутрішньої зміни
Є ще одна річ, про яку не дуже часто говорять. Для багатьох жінок армія — це ще й спосіб вийти за межі старих ролей, у яких їм роками пояснювали, що вони "не для цього", "не витримають" або "це не жіноча справа".
І багато хто після служби говорить схожі речі. Що вперше відчули власну силу. Що почали інакше дивитися на себе. Що зрозуміли: можуть значно більше, ніж їм колись нав’язували.
Армія, звісно, не романтика. Це важка робота, стрес, відповідальність і постійна втома. Але водночас вона дуже сильно змінює людей.
Українському війську сьогодні потрібні мотивовані люди. Незалежно від статі. Люди, готові вчитися, працювати й брати відповідальність. І тому питання "чи місце жінкам в армії?" зараз звучить уже трохи застаріло. Бо жінки там давно є.
Двері Військово-Морських Сил відкриті для жінок. Долучитись можна через Центр рекрутингу Військово-Морських Сил: саме тут починається свідомий шлях у військо — із простої розмови, оцінки реальних можливостей та вибору посади. Фахівці центру пройдуть весь шлях від першої співбесіди до потрапляння на обрану посаду в обраного підрозділу разом з вами.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо Знайомство із самим собою: що насправді дає базова загальновійськова підготовка 