Ексклюзиви Від гречки до чилі кон карне: як шкільні їдальні України переживають кулінарну революцію
Ще двадцять років тому в шкільних їдальнях подавали гречку з котлетою, хліб і компот. Сьогодні — чилі кон карне, булгур з овочами й сезонні салати. Українська школа переживає кулінарну революцію: замість радянських норм — сучасне меню, стандарти HACCP і підтримка ЄС на 200 мільйонів євро. У Всесвітній день кухаря Фокус розповідає, як змінюється культура шкільного харчування, які виклики стоять перед реформою і чому навіть тарілка супу стала питанням довіри до держави.
Сьогодні, 20 жовтня — Всесвітній день кухаря. Але цього року свято має особливий підтекст: мова не лише про ресторанних шефів, а й про тих, хто щодня готує для мільйонів українських школярів. Враховуючи що Європейський Союз оголосив про виділення близько 200 мільйонів євро на шкільне харчування дітей в Україні — саме час поговорити про те, як змінюється культура шкільного харчування, які виклики стоять перед реформою та чому від якості обідів у школі сьогодні залежить не лише здоров'я дітей, а й довіра до держави.
Підтримка ЄС у розмірі 200 мільйонів євро — це не просто фінансова допомога, а сигнал, що навіть під час війни Україна продовжує будувати системи, які формують майбутнє. У шкільних їдальнях вирішується не лише питання меню, а й питання рівності, безпеки та гідності кожної дитини.
Відео дня
Реформа шкільного харчування
У проєкті бюджету 2026 року на освіту закладено – 265,4 млрд грн. Ключовий пункт нового бюджету — безоплатне харчування для 4,4 млн школярів 1–11 класів з 1 жовтня 2026-го.
Реформа шкільного харчування в Україні, за словами співголови ГО "Батьки SOS" Олени Парфьонової, показує стійкий прогрес, але зіштовхується з низкою викликів у повномасштабному впровадженні. Експертка оцінює її позитивно, з помірним темпом: з жовтня 2024 року мільйони дітей отримують безкоштовні обіди, а на 2025-й закладено основу для розширення. Однак нерівномірність по регіонах і проблеми з фінансуванням гальмують процес.
Ухвалена Національна стратегія розвитку шкільного харчування до 2027 року стала ключовим кроком. Вона передбачає сезонні чотиритижневі меню, орієнтовані на свіжі продукти, з акцентом на зменшення солі, цукру та трансжирів. Це не просто паперовий план: вже модернізовано понад 6,5 тисяч шкільних харчоблоків по всій країні. Перша фабрика-кухня в Бучі запрацювала як пілотний проєкт, де централізовано готують страви для кількох шкіл, забезпечуючи гігієну та ефективність. Такі фабрики дозволяють уникнути перевантаження маленьких кухонь і впроваджувати стандарти HACCP.
"Навчання кухарів за проєктами з Євгеном Клопотенком та нові інструменти для громад роблять їжу привабливішою — діти менше відмовляються від обідів", — зазначає Фокусу Парфьонова.
Проте, на її думку, у системі шкільного харчування залишаються значні виклики. Зокрема, не всі громади мають достатньо фінансів чи інфраструктури. У віддалених регіонах, як на сході чи в гірських районах Карпат, модернізація відстає через логістику та брак кадрів. Корупційні ризики в закупівлях продуктів досі актуальні: тендери іноді виграють постачальники з низькою якістю, аби зекономити. Парфьонова припускає, що 20–30% шкіл все ще працюють за старими стандартами — з вареними кашами, хлібом і компотом, де якість далека від ідеалу. Війна додає проблем: обстріли руйнують харчоблоки, а бюджетні пріоритети йдуть на оборону.
Експертка додає, що дорожня карта реформи шкільного харчування на 2025–2027 роки чітка, з чотирма пріоритетами: стабільне фінансування; системне навчання персоналу; посилений контроль якості та розширення охоплення.
З жовтня 2024-го реформа еволюціонувала з пілотної ініціативи в національну стратегію з бюджетом у мільярди гривень. Повне охоплення всіх школярів 1–11 класів безоплатними обідами планується до 2027-го, але відкладається через бюджетні обмеження та війну. Вже зараз безкоштовне харчування для молодших класів охоплює понад 2 мільйони дітей, а для вразливих категорій — ширше.
Щоб прискорити процес, Парфьонова радить посилити прозорість тендерів через ProZorro з обов'язковим аудитом.
"Щоб прискорити, варто посилити прозорість тендерів, залучити батьків до контролю та інтегрувати екологічні стандарти", — підсумовує експертка.
Еволюція шкільного меню: від простих обідів до здорового й культурного вибору
Корені шкільного харчування сягають Європи XVIII—XIX століть, коли освітяни й благодійники помічали, що багато дітей приходять до школи голодними. З ініціатив окремих осіб почали з'являтися перші "шкільні обіди" чи страви, які частково оплачувалися небайдужими громадами або через доброчинні фонди.
У Радянському Союзі шкільне харчування було централізовано: меню погоджували з держорганами, стандарти нормовані. Типовий "комплексний обід" включав перше, друге, напій (компот або сік) і хліб.
У багатьох школах обладнання, рецепти та меню залишалися без змін десятиліттями — навіть після розпаду СРСР багато їдалень працювали за старими нормами.
У 2019 році на базі ідеї шефа Євгена Клопотенка було розпочато проєкт "Нове шкільне харчування", який став пілотним у кількох школах.
З 2021 року Міністерство освіти й науки та Міністерство охорони здоров'я презентували оновлене меню: до нього додали традиційні українські страви, страви світової кухні, безглютенові позиції, збільшення кількості фруктів і м'яса, а також вимоги до технологічних карток і рецептур.
Одна з головних змін — відмова від надмірної кількості солі й цукру у страви, навчання кухарів новим стандартам, посилення контролю якості (НАССР) та модернізація харчоблоків.
За даними МОЗ, уряд затвердив стратегію реформування системи шкільного харчування до 2027 року, з акцентом на сталий розвиток культури здорового харчування ще з дитинства.
Окремі громади вже показали успіхи: рішення про оновлене меню ухвалювались з урахуванням думки учнів та батьків (наприклад, громада Решетилівки).
У Києві у 2024 році анонсували оновлене меню з понад 600 страв з частиною класичних українських страв та світових трендів.
Приклади конкретних страв. Серед того, що можуть подавати за новими нормами:
- Чилі кон карне з куркою, з бобовим компонентом;
- Страви з м'яса і риби з овочевим гарніром;
- Салати зі свіжих або квашених овочів;
- Страви традиційної української кухні (в оновлених рецептах);
- Безглютенові варіанти для дітей з харчовими обмеженнями.
Нагадаємо, що в українських школах масово зменшується кількість вчителів. Експерти прогнозують, що без термінових реформ і підвищення престижу професії до 2030 року школи втратять майже половину педагогів. Уряд планує підвищення зарплат на 20–30% у 2026-му, але чи вистачить цього зупинити відтік. Фокус розбирався в причинах: чому молодь ігнорує викладацьку кар'єру.
Також Фокус писав, що у Львові школярі можуть анонімно повідомляти про булінг, фізичне/психологічне насильство чи образи через спеціальну кнопку в електронному щоденнику. Це ініціатива мерії для швидкої реакції та захисту дітей.