Технології та наука Кістки мамонта, що зберігалися в музеї 75 років, виявилося належать несподіваній тварині (фото)
Скам'янілі хребці, які, як передбачалося, належать шерстистому мамонту, насправді належать зовсім іншій і несподіваній тварині.
Археологи вперше виявили дві пластинки хребців ссавця 1951 року у внутрішній частині Аляски в доісторичному географічному регіоні Берингія. Спочатку археологи припустили, з огляду на величезні розміри хребтів і поширення кісток мамонтів у цьому регіоні, що ці скам'янілі останки належать шерстистому мамонту (Mammuthus primigenius). Ці кістки були доставлені до музею Університету штату Аляска і зберігалися там 75 років. Тепер учені провели радіовуглецевий аналіз скам'янілостей, що викликало набагато більше запитань, ніж дало відповідей. Дослідження опубліковано в журналі Journal of Quaternary Science, пише ScienceAlert.
Відео дня
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Радіовуглецевий аналіз кісток показав, що вони мають занадто малий вік, щоб належати шерстистому мамонту. Ізотопи вуглецю в кістках показали, що їхній вік становить близько 2000-3000 років. Але мамонти. Як вважається, вимерли близько 13 000 років тому, за винятком кількох ізольованих популяцій, які існували до приблизно 4000 років тому.
Якщо це кістки мамонта, то це наймолодші останки цих тварин з усіх коли-небудь виявлених, спочатку подумали вчені. Але автори дослідження вирішили переконатися в тому, що вони правильно ідентифікували вид тварини, якій належали хребці.
Виявилося, що кістки містять вищі рівні ізотопів азоту-15 і вуглецю-13, ніж можна було б очікувати від травоїдної сухопутної тварини, такої як шерстистий мамонт. Ці ізотопи частіше зустрічаються в кістках морських тварин.
Після цього вчені вирішили провести порівняльний аналіз ДНК. Вони порівняли ДНК, виявлену в кістках імовірного мамонта, з ДНК японського кита (Eubalaena japonica) і північного малого смугастика (Balaenoptera acutorostrata), виду вусатих китів.
Виявилося, що хребці насправді належать стародавньому киту. Але при цьому вчені зіткнулися зі ще однією загадкою. Яким чином останки кита, вік яких перевищує 1000 років, опинилися у внутрішній частині Аляски, більш ніж за 400 км від найближчого узбережжя?
У вчених є два можливих пояснення. Перше полягає в тому, що кити могли проникнути у внутрішні райони Аляски через стародавні затоки і річки, що видається вкрай малоймовірним, враховуючи величезні розміри морських ссавців і невеликі розміри внутрішніх водойм Аляски. Інше пояснення полягає в тому, що, можливо, кістки перенесли з далекого узбережжя стародавні люди. Але повного пояснення поки що немає. У будь-якому разі вчені з'ясували, що вони не виявили найостанніших вимерлих мамонтів.
Як уже писав Фокус, вперше вчені успішно секвенували РНК шерстистого мамонта, зруйнувавши припущення про те, що ця генетична молекула не могла зберегтися протягом майже 40 000 років.
Також Фокус писав про те, що Homo erectus не був першим видом людини, який покинув Африку 1,8 мільйона років тому. Це показав новий аналіз загадкових черепів, знайдених у Грузії.