Посланці Трампа – спецпредставник Стів Віткофф і зять президента Джаред Кушнер – попередили російських і українських переговорників, що нинішній раунд переговорів може стати останньою реальною нагодою укласти угоду. Причина – зміни у Вашингтоні: демократи наближаються до того, щоб узяти під контроль Конгрес.
Як передає "Хвиля", про це пише Kyiv Independent з посиланням на джерела, знайомі з перебігом переговорів.
За словами співрозмовника видання, зміна влади в Конгресі може запустити новий двопартійний тиск на користь більшої військової та фінансової допомоги Україні. Водночас посилиться контроль над контактами адміністрації Трампа з Кремлем, а американським посланцям можуть загрожувати розслідування і слухання в Конгресі.
Аргумент для Москви простий: умови, доступні зараз, можуть недовго залишатися на столі. Якщо новий Конгрес вимагатиме жорсткішого курсу щодо Росії, Кремль може втратити шанс вибити поступки з Вашингтона. Отримавши контроль над законодавчим порядком денним, демократи зможуть виносити на голосування допомогу Україні й шукати двопартійну підтримку, щоб подолати можливе вето Трампа.
Таку тактику, за даними видання, США обрали після того, як у вересні Росія відмовилася від запланованих тристоронніх переговорів. Спершу Москва погодилася на них після візитів Віткоффа і Кушнера до Києва та Москви. Але зустріч, призначену на початок жовтня, скасували: Кремль звинуватив Україну в авіаударах 20 вересня, у день російських парламентських виборів.
Відмова Москви збіглася з новими атаками на українську енергетику. У Києві це сприйняли як знак, що Росія не хоче домовлятися до весни, поки не завершить кампанію ударів по енергосистемі.
Аргумент, схоже, спрацював. Москва погодилася відновити тристоронні переговори і, за словами одного зі співрозмовників видання, тепер підіграє американській стратегії. Зеленський 11 листопада говорив про "вікно можливостей" для результату в переговорах до 2027 року. Україна, за словами учасника переговорів, теж намагається діяти в цій логіці, готуючись до чергової зими російських ударів по енергосистемі.
Водночас у Кремлі, за даними джерел, вважають, що мають перевагу. Російські війська продовжують бити по українській енергетиці, а Київ має труднощі з перехоплювачами для захисту від балістичних ракет.
Головною вимогою Москви залишається територія. Кремль відкидає припинення вогню і вимагає, щоб Україна віддала частини Донецької та Луганської областей, які російські війська так і не змогли захопити. Російські посадовці заявили американським переговорникам, що захоплять ці території військовим шляхом у будь-якому разі.
Проте прориву російським військам досягти не вдається. Держсекретар США Марко Рубіо неодноразово заявляв, що Донбас – головне питання переговорів і що Росія навряд чи захопить його найближчим часом. Це підштовхнуло Вашингтон шукати ширшу домовленість, яку Кремль міг би подати як перемогу.
Одна з ідей – нова безпекова угода між Росією та Європою. Москва роками вимагає змін в архітектурі європейської безпеки, зокрема обмежень на розширення НАТО і згортання військової присутності альянсу. Вашингтон довго відкидав ці вимоги, але частина з них, за даними видання, знову опинилася на столі.
Команда Трампа веде два треки паралельно: переговори про завершення війни і обговорення нових безпекових відносин Росії та Європи. Другий трек, за словами українського посадовця, рушить лише після того, як Київ і Москва досягнуть мирної угоди.
Раунд переговорів делегацій України, Росії та США 10-11 листопада не показав готовності Москви пом'якшити вимоги. За словами джерела, переговори були напруженими: російська делегація прибула із суворими інструкціями і майже не хотіла обговорювати енергетичне перемир'я чи інші кроки для деескалації. Натомість вона особливо прагнула говорити про нову безпекову угоду з Європою.
"Вони досі говорять про Донбас, але на додачу з'явилася нова історія про європейську архітектуру безпеки", – розповів виданню високопосадовець, близький до переговорів.
Головний російський переговорник Володимир Мединський 11 листопада знову повторив територіальні претензії Москви. За його словами, кожен клаптик "нашої землі" так чи інакше повернеться до Росії.
Наступна перевірка – зустріч у Берліні 19 листопада, де посланці США, українські посадовці та європейські представники мають узгодити позиції. Головне питання – чи підтримає ідею Вашингтона сама Європа. Європейські посадовці, і публічно, і непублічно, кажуть, що ні.