Економіка Посилення мобілізації в Україні Зміни в бронюванні: перевірка критичності підприємств затягнеться до 2027 року, — нардеп

Перевірка статусів критично важливих підприємств після зміни правил бронювання військовозобов'язаних може тривати до лютого 2027 року. Підприємствам, для яких оновили критерії, потрібен час, щоб адаптуватися до нових вимог.
Про це народний депутат Олександр Федієнко розповів у коментарі виданню "Еспресо".
Після набуття чинності урядовою постановою 27 жовтня державні органи почали переглядати галузеві та регіональні критерії критичності й погоджувати їх із Координаційним центром з організації бронювання. Однак повторно проходити процедуру мають не всі підприємства.
За словами Федієнка, якщо критерії для певної галузі не змінилися, підприємства зберігають раніше погоджений статус критично важливих. Перебронювання та повторне підтвердження критичності потрібні лише тим компаніям, для яких вимоги оновили.
Як приклад нардеп навів підприємства оборонно-промислового комплексу. Раніше вони могли бронювати 100% військовозобов'язаних працівників, а за новими правилами граничний показник становить 95%. Тому таким компаніям необхідно пройти процедуру відповідно до оновлених критеріїв.
Видео дня
Федієнко наголосив, що перевірка потребує часу, адже підприємства мають пристосуватися до нових умов. Зокрема, не можна зупиняти роботу оборонних виробництв через зміну правил бронювання.
"Ми ж не можемо просто взяти й зупинити роботу самих оборонно-промислових підприємств. Там можуть бути ті, хто зловживав, а можуть бути ті, хто і не зловживав. І не можна гребти всіх під одну гребінку", — сказав депутат.
За прогнозом Федієнка, перегляд статусів продовжиться наступного місяця, а основну роботу можуть завершити орієнтовно до лютого 2027 року. Тоді стане зрозуміло, які підприємства відповідають новим вимогам.
Для проведення процедури, додав нардеп, потрібна злагоджена робота профільних міністерств і Координаційного центру, а також достатня кількість працівників, які займатимуться перевіркою.
Раніше стало відомо, що у Верховній Раді немає законопроєктів, які передбачали б зниження мобілізаційного віку нижче 25 років або призов жінок. Натомість обговорюють можливість змінити правила призову для чоловіків старшого віку, зокрема знизити верхню вікову межу мобілізації.
Також народна депутатка Юлія Яцик заявляла, що парламентарі та президент не повинні мати захисту від військової служби. Вона намагалася домогтися скасування відповідної заборони, проте у Верховній Раді їй пояснили, що без депутатів не буде кому ухвалювати закони, а це може призвести до колапсу країни.