Аграрії виступають за те, щоб вступ України до Євросоюзу був передбачуваним, прозорим й економічно стабільним, проте дедалі більше непокояться через надмірно протекціоністський підхід до інтеграції українського сільського господарства.
Про це повдіомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
В об'єданні зазначають, що український аграрний сектор бачить своє майбутнє у складі ЄС і готовий до глибокої трансформації, необхідної для того, щоб стати невід’ємною частиною європейської аграрної системи. УКАБ також вітає зусилля Єврокомісії щодо підготовки до майбутнього розширення.
«Ми визнаємо обґрунтовані занепокоєння європейських агровиробників щодо майбутнього розширення. Український агробізнес так само зацікавлений в уникненні ринкових потрясінь. Саме тому УКАБ послідовно виступає за відкритий і структурований діалог із європейськими фермерами, інституціями ЄС та державами-членами з метою спільної розробки моделі майбутнього розширеного європейського аграрного ринку», — зазначають в асоціації.
І додають, що запропоновані Україні стратегією Єврокомісії спеціальні захисні заходи для окремих секторів та одночасне впровадження всього комплексу норм ЄС у сфері сільського господарства та безпечності харчових продуктів створює фундаментальну суперечність.
«Від українських аграріїв не можна очікувати повної адаптації до стандартів ЄС, яка потребуватиме мільярдних інвестицій у виробничі потужності, технології й аграрні практики, водночас не надаючи їм чіткої перспективи повноцінної участі у Єдиному ринку ЄС», — пояснюють в УКАБ.
Після переходу на європейські стандарти повернення до попередньої моделі виробництва буде практично неможливим, тоді як конкурентоспроможність української продукції на традиційних ринках третіх країн знизиться.
«Неможливо вимагати від України повної вартості європейської інтеграції, одночасно обмежуючи доступ до її економічних переваг», — підкреслюють в асоціації.
Саме тому УКАБ та інші провідні українські аграрні асоціації запропонували структуровану перехідну модель тривалістю до 10 років від дня вступу України до ЄС. Вона має дати змогу ЄС та Україні поступово узгодити регуляторні вимоги, доступ до ринку та механізми аграрної підтримки, одночасно уникаючи дестабілізуючого впливу на ринки обох сторін.
«Перехідний період має сприяти інтеграції, а не перетворюватися на механізм постійного обмеження доступу українського аграрного сектору до внутрішнього ринку ЄС. Дискусія про майбутнє членство також не може ігнорувати реалії, в яких сьогодні перебуває український аграрний сектор. Україна продовжує жити в умовах війни, сільськогосподарське виробництво, інфраструктура та логістика й надалі потерпають від російських атак, а нові перебої у морських перевезеннях суттєво обмежують доступ до світових ринків. Водночас доступ до ринку ЄС і можливості транзиту через його територію залишаються обмеженими», — нагадують фахівці.
І зауважують, що Європі необхідно сформувати модель розвитку сільського господарства разом з Україною, а не модель захисту європейського сільського господарства від України.
«Без попереднього формування комплексного бачення майбутнього сільського господарства ЄС за участю України як майбутньої держави-члена — з урахуванням структури виробництва, ланцюгів постачання, ринкових балансів і регуляторної адаптації — запровадження довгострокових обмежень, спрямованих саме на український аграрний сектор, створює ризик дискримінаційних наслідків. Обмеження мають запроваджуватися за результатами оцінки реально виявлених ризиків, що ґрунтується на фактичних даних, а не бути вихідним припущенням, на якому будується інтеграція України», — наголошують в УКАБ.
Аграрії закликають залучати український бізнес і галузеві асоціації до обговорення питань інтеграції та відповідних переговорів про вступ до ЄС.
«Нашою спільною метою має стати формування дієвої моделі розширеного європейського аграрного сектору, яка враховуватиме обґрунтовані занепокоєння європейських фермерів і водночас дасть змогу повною мірою реалізувати внесок України у продовольчу безпеку Європи, її економічну стійкість і глобальну конкурентоспроможність», — резюмують в УКАБ.