Епоха Китаю як домінантного світового покупця сільськогосподарської продукції добігає кінця, що може значно змінити глобальні ринки.
Таку думку висловив ексгендиректор Світової організації торгівлі (СОТ) Паскаль Ламі у матеріалі Reuters.
Він зазначив, що протягом останніх двох десятиліть Китай був рушійною силою зростання світового сільського господарства, дефіцит імпорту аграрних товарів у 2024 році склав $124,5 млрд. Бразилія постачає понад 60% сої та 40% яловичини до КНР, а США — ще 30% сої.
Нещодавні кліматичні потрясіння, геополітична напруженість і торговельні збої виявили крихкість висококонцентрованих ланцюгів постачання сільськогосподарської продукції до Китаю. У результаті Пекін оголосив продовольчу самозабезпеченість ключовим елементом економічної та національної безпеки.
Дослідження, проведене Systemiq, показує, що найближчим часом попит Китаю може почати знижуватися. Лише підвищення ефективності може зменшити на чверть імпорт сої за десятиліття. Це еквівалентно всьому експорту сої зі США за 2024 рік вартістю близько $12 млрд.
Також прогнозується значне скорочення імпорту яловичини, птиці, молочних продуктів і яєць до 2030 року.
У довгостроковій перспективі цей зсув, на думку експерта, може стати структурним.
Зокрема, до 2040 року Китай може стати нетто-експортером птиці, молочних продуктів, яєць та водних продуктів. Очікується, що Китай посилить роль у постачанні альтернативних білкових ресурсів на світові ринки.
Країни-виробники першими відчують наслідки змін у КНР. У світі мало альтернативних ринків, які здатні поглинути витіснену пропозицію. Зниження цін негативно вплине на доходи фермерських господарств, оцінку землі, зайнятість у сільській місцевості та експортні доходи, прогнозує Паскаль Ламі.
Для ключових країн-виробників головним викликом є питання адаптації. Залежність від одного домінантного покупця дедалі більше стає джерелом вразливості. Зміцнити свою стійкість виробники можуть завдяки підвищенню продуктивності наявних сільгоспугідь, уникаючи інвестицій у потужності, які можуть не принести очікуваної віддачі. Ще один додатковий шлях — відновлення деградованих сільськогосподарських угідь, резюмує фахівець.