Чи буде нова мобілізація в РФ і наступ з Півночі, та що Путін планує до кінця року
Москва продовжує наступальні дії і посилює атаки на українську інфраструктуру. При цьому ключове питання для Кремля на найближчі місяці – чи вистачить йому військ для реалізації своїх задумів та цілей.
Що Путін планує на фронті, які об'єкти під ризиком атак восени та взимку, чи є загроза наступу з Півночі і чи можлива нова мобілізація в РФ – у другій частині інтерв'ю РБК-Україна із заступником начальника ГУР МО генерал-майором Вадимом Скібіцьким. Першу частину читайте тут.
Головне:
- Припинення вогню. На фронті немає ознак готовності Росії припинити вогонь і почати переговори. РФ до кінця року не планує домовленостей та підписання мирної угоди.
- Осінньо-зимова кампанія ударів. Росія продовжить бити по ОПК, військових об'єктах, енергетиці, логістиці та АЗС. Взимку найбільш вразливими залишатимуться електроенергія та опалення, під загрозою також газова інфраструктура.
- Мобілізація в РФ. В ГУР не виключають, що Путін може провести нову хвилю мобілізації після виборів. Без неї, зважаючи на великі втрати, Росія не може сформувати нові з'єднання, зокрема перетворити наявні бригади на дивізії.
- Наступ з Півночі. Теоретично Росія може розпочати наступальні дії з Півночі у цьому році, однак зараз немає ані умов та індикаторів підготовки такої операції, ані необхідних для неї військ. У разі мобілізації РФ може сформувати ударне угруповання ближче до лютого, на початку наступного року.
- Проблеми з особовим складом. Втрати російської армії вже перевищують місячний набір за контрактом, у липні – це не менше 40 тисяч вбитими та пораненими, тоді як контракт уклало близько 39 тисяч.
На полі бою Росія поки не демонструє ознак того, що збирається зупиняти війну. Москва, навпаки, посилює обстріли і продовжує наступальні дії, намагаючись до кінця року просунутися до своїх цілей.
Детальніше про нинішню тактику російських атак та арсенал їхнього озброєння – ракет та ударних дронів – ми говорили у першій частині інтервʼю з заступником начальника ГУР МО генерал-майором Вадимом Скібіцьким.
У цій – про те, чого Путін хоче досягти до кінця року, чи буде нова мобілізація в РФ, наскільки реальною є загроза наступу з Півночі та як українські удари по тилу впливають на противника.
– Днями радник ОП Михайло Подоляк заявив, що президент Володимир Зеленський пропонує Путіну перемир'я в повітрі, закінчити удари по енергетиці, заморозити війну на лінії фронту і почати важкі переговори, і що він також готовий до зустрічі. Президент також раніше говорив про це у різних виступах та заявах. А що кажуть дані розвідки про наміри Москви?
– Аналітики ГУР МО України в своєму аналізі виходять з того, що на полі бою немає жодних ознак, які б вказували на готовність росії припинити вогонь і почати нормальні переговори. Їхні плани такі і це те, що вони говорять: до кінця цього року жодних домовленостей та підписання мирної угоди не буде.
Путін хоче досягти тих цілей, які він поставив перед собою – це, насамперед, Донецька та Луганська області. В планах їх генерального штабу завершити захоплення Донецької області до кінця цього року.
– До чого нам готуватись у плані обстрілів восени та взимку? Якою може бути тактика Росії і на яких об'єктах вони будуть концентруватись – ?
– За даними воєнної розвідки, об'єкти залишаться ті ж самі – це ОПК, військові об'єкти, енергетика, система логістики, АЗС. Як ми бачимо зараз, вони б'ють не лише по військових, а й по цивільних об'єктах. Взимку наше найбільш вразливе місце – електроенергія та опалення, тому вони теж може опинитись під атакою.
Наприклад, не так давно росіяни розробили безпілотник, який призначений для ураження електроопор – ЛЕПів. У його крилах закладено вибуховий елемент, який здатен перерізати метал.
Читайте також: РФ готує удари по газу: чи вистачить запасів на зиму і чим "Нафтогазу" допоможе Свириденко
Ми робимо свої висновки з аналізу розвідувальної діяльності противника на нашій території, у тому числі з використанням космічних апаратів, які здійснюють розвідку об'єктів критичної інфраструктури по всій Україні.
Віце-прем'єр-міністр Денис Шмигаль нещодавно попереджав про ризики щодо водопостачання, і така загроза є. Це один з критичних елементів.
Крім того, під загрозою восени – взимку знову може опинитись наша газотранспортна система та видобуток газу у Полтавській та Харківській областях, які противник уже атакував раніше.
– А мости через Дніпро чи є в них у планах?
– Це теж критична інфраструктура, а тому ми розуміємо, наскільки важливим є завдання воєнної розвідки України з добування упереджувальної інформації стосовно планів агресора за цим напрямом.
Російські війська останнім часом б'ють по мостах у прифронтових областях – на Сумщині, Харківщині, Чернігівщині. Вони системно атакують критично важливі мости в Затоці та в Маяках, які дуже важливими елементами нашої транспортної системи.
Фото: ГУР про те, чи планує РФ вести переговори та підписувати мирну угоду до кінця року (колаж РБК-Україна)
Коли об’єкт стає найбільш критичним для нас – тоді ворог починає по ньому працювати.
– Чи бачить ГУР ознаки підготовки Росії до нової наступальної операції з Півночі – чи в Чернігівській, чи в Київській області?
– Це буде залежати від мобілізації в РФ, а чи буде мобілізація – ми побачимо тільки після виборів. Проявляться індикатори та розвідувальні ознаки мобілізаційних заходів, приховано мобілізацію в наш час провести неможливо. Але противник, так чи інакше, готовий до неї, адже є чинний указ Путіна ще від 2022 року.
До виборів вони будуть намагатись показувати якісь здобутки на тих ділянках фронту, де вони можуть щось зробити. А вже після – можливо, буде мобілізація.
– Тобто в цьому році можливий наступ на Київщину чи Чернігівщину?
– У росіян є досвід проведення такої мобілізації і ми його розуміємо. Вони почали часткову мобілізацію в другій половині жовтня 2022 року. Бойові підрозділи, які могли реально вступити в бій, були на фронті у січні 2023-го, якась частина була ще в грудні.
Давайте згадаємо, коли вони розпочинали наступ на Київ – 24 лютого 2022 року.
Тобто якщо агресор в цьому році проведе нову хвилю мобілізації – вони можуть підготувати потужне ударне угруповання ближче до лютого, на початку наступного року. А це не виключає, що російське командування може влаштувати таку операцію у лютому, знаючи любов путіна до символічних дат.
Але ці графіки будуть залежати від того, скільки людей вони будуть мобілізувати і чи буде загалом мобілізація.
Чи може противник розпочати наступальні дії з Півночі у цьому році? Теоретично так, але на практиці немає умов, індикаторів, які би показували, що вони готові до цієї операції, немає військ для цього.
Читайте також: Балістичний терор і пастка для Путіна: що задумала Росія і чи можливе перемир'я цього року
За даними ГУР у противника зараз втрати у війську перевищують місячний набір за контрактом. Приміром, у червні їхні загальні втрати були на рівні 39 тисяч, з яких близько 60% – вбитими та пропавшими безвісти, липень – не менше 40 тисяч вбитими та пораненими. При цьому у червні з міністерством оборони рф підписали контракт 36 тисяч, а в липні – близько 39 тисяч осіб.
– Яка чисельність російського угруповання, яке воює проти України?
– Це 670 тисяч бойового компонента та 65 тисяч особового складу в оперативному резерві. Ця кількість майже не змінюється.
– Тобто мобілізація їм, так чи інакше, необхідна?
– Без мобілізації вони не можуть сформувати нові з'єднання. Російське командування планує на основі існуючих бойових бригад сформувати дивізії, але недостатньо особового складу для цього.
Росіяни також стикнулись з проблемою при комплектуванні сил безпілотних систем. Їхнє військове командування вважало, що всі студенти побіжать туди, а в реальності у них виконання плану щодо набору до сил БпС – всього лише 30%. Вони намагаються забирати особовий склад з інших видів та родів військ, але загалом набір провалюється.
Фото: ГУР про можливість та загрози наступу росіян з Півночі (колаж РБК-Україна)
За даними воєнної розвідки, Москва поставила план на цей рік – рекрутувати 409 тисяч. При цьому Путін ухвалив закон про скорочення переліку злочинів, які забороняють укладати контракти на війну.
По суті, під обмеженням залишились "предатели родины", педофіли та політичні засуджені. Усі решта – вбивці, ґвалтівники, члени ОПГ, наркоторговці – можуть підписувати контракти. І на сьогодні з цієї категорії вже 28 тисяч уклали контракти.
І, як правило, росіяни в другій половині року збільшують плани щодо контрактів. Зараз набір контрактників дещо просів – він на рівні 98%, але стільки підписали контракт, добровільно.
– Мобілізація, якщо вона буде, теж буде проходити добровільно, не з-під палки?
– Там немає демократії, усі підуть в армію – побачите.
– Як впливають наші middle- та deepstrike удари на РФ?
– Чого боїться зараз режим Путіна? Що наші deepstrike займають друге місце серед питань, що найбільше турбують тамтешнє населення. Перше питання – це рівень життя. Це вже не кажучи про те, як наші атаки на російські НПЗ знизили доходи бюджету та крупного бізнесу. Тепер у них проблема, як вивозити сиру нафту.
Коли наші deepstrike вийшли у соцопитуваннях на друге місце – це свідчить про їх реальний вплив.
Якщо говорити про middlestrike – це порушення усієї логістики в Криму, на окупованих територіях Півдня. Підрозділи ГУР знищують ті засоби, які не дозволяли нам наносити прицільні удари по воєнним об'єктам ворога – наприклад, російські РЛС, засоби ППО, елементи системи управління військами та зброєю. У наших умовах це один з найефективніших способів протистояти такому сильному противнику як Росія.
– Які військові загрози з боку Росії для країн НАТО ГУР вважає найбільш реальними – і в якій часовій перспективі?
– На сьогодні ми вважаємо найбільш реальними так звані асиметричні загрози – гібридні операції. З весни країни Альянсу потерпали від невідомих дронів. Зараз Румунія та Польща хоча би почали збивати ці цілі. Тепер в інформаційному просторі поширюються наративи з дискредитацією "натівського" озброєння.
Фото: ГУР про вплив українських deepstrike по Росії (колаж РБК-Україна)
Крім того, там набирають обертів лояльні до Москви політичні рухи та громадські об'єднання.
Це все гібридні заходи, які проводить Росія. Але якщо подивитись у теорію та історію, вони, зазвичай, передують бойовим діям. Тобто це один із індикаторів, який може вказувати на підготовку до конфлікту.
РФ у своїх планах готується до війни з країнами НАТО до 2030 року. Альянс теж відкрито говорить про те, що Росія до 2030 року буде здатна проводити більш активні військові дії стосовно країн-членів НАТО. Тому вони корегують бюджет, проводять заходи бойової підготовки, розгортають підприємства ОПК, навчання, спрямовані на підготовку до військового конфлікту з РФ з використанням сучасних підходів.