Після поразки на проміжних виборах адміністрація Трампа шукає нові способи врегулювати війни в Україні та Ірані. Але можливість Трампа укласти вигідну для Путіна мирну угоду слабшає, а шанси на більшу підтримку України з боку США зростають.
Як передає "Хвиля", про це пише оглядач Девід Ігнатіус у колонці для The Washington Post.
Новий Конгрес, імовірно, матиме великі двопартійні проукраїнські більшості в обох палатах, вважає автор. У січні демократи матимуть голоси для жорсткіших санкцій проти Кремля та нової зброї для Києва. А за підтримки республіканців, які менше боятимуться Трампа, ці більшості можуть навіть подолати президентське вето.
Ігнатіус перелічує, що може зробити Конгрес: повернути нові санкції проти Росії, дію яких Трамп скасував минулого місяця, зупинити закупівлі дизельного пального в Росії та дозволити продаж Україні зброї для ударів по російських цілях і захисту від ракет.
Автор пропонує дати Україні додатковий захист міст цієї зими. Найкращий спосіб, на його думку, – змусити Starlink Ілона Маска розширити покриття на територію Росії, щоб українські дрони могли полювати на мобільні пускові установки балістичних ракет. За словами Ігнатіуса, запаси ракет Patriot майже вичерпані, і іншого способу протистояти балістиці в України немає. В обмін Київ міг би погодитися припинити удари по російських НПЗ, як вимагає Трамп.
Переговори в Абу-Дабі, які стартують у вівторок, організував спецпосланник Джаред Кушнер. Він пов'язує перемир'я в Україні з ширшими переговорами Росії та Європи про безпеку континенту після війни. За словами джерела Ігнатіуса, обізнаного з переговорами, моделлю для Кушнера є Рада Росія-НАТО, яку створили після холодної війни і призупинили у 2014 році після анексії Криму.
Європейські посадовці сказали оглядачу, що готові до діалогу з Росією, але погодяться на нову систему безпеки лише після припинення вогню в Україні.
"Обидва треки запущені. Але мирна угода щодо України має бути врегульована до угоди про архітектуру безпеки", – написав автору поінформований посадовець однієї з близьких союзниць США.
"У цьому підході для нас багато ризиків, але краще брати участь, ніж ні. Наш підхід досі такий: ці питання можна обговорювати лише після війни. Це будуть непрості переговори", – пояснив високопоставлений чиновник іншої провідної європейської країни.
Головним питанням, на думку Ігнатіуса, стане черговість. Кушнер хоче, щоб обидва процеси йшли одночасно, а Європа разом з Україною наполягає, щоб спершу було перемир'я.
За даними оглядача, Путін із ентузіазмом поставився до загальноєвропейського плану безпеки на зустрічі зі спецпосланником Стівом Віткоффом 21 жовтня в Санкт-Петербурзі, до якої Кушнер долучився по відео. Після зустрічі з посланцем Путіна Кирилом Дмитрієвим у Білому домі Трамп похвалився, що близький до "великої, прекрасної угоди" щодо України та "всієї Європи". Ігнатіус називає це вкрай передчасним з огляду на те, що почув від європейських посадовців.
У питанні Ірану адміністрація через міністра фінансів Скотта Бессента попросила Китай вплинути на Тегеран, щоб завершити війну. 18 листопада Трамп має зустрітися з Сі Цзіньпіном у Шеньчжені, і, за даними Ігнатіуса, там буде також Путін.
"Вибори мають наслідки не лише вдома, а й за кордоном. Україна отримала певні важелі після розгрому Трампа, так само як і решта Європи, ймовірно, і Іран. Росія втратила частину позицій, а Китай утримав свої. Але поранене президентство також означає слабшу Америку на світовій арені, принаймні на наступні два роки", – підсумовує автор.